Дубовий клоп-мереживниця (Corythucha arcuata) потрапив із США до Італії у 2000 році, а згодом в інші країни Південної та Центральної Європи й Туреччину. У 2015 році виявлений у Краснодарському краї Росії, де вже у 2016 році пошкодив дубові насадження на площі понад 1 млн га. Звідти клоп проник до Криму і Херсонської області, а з Угорщини – в Закарпатську. Клоп розвивається у трьох і більше поколіннях на рік, швидко збільшує чисельність. Личинки та дорослі клопи висмоктують сік із листків різних видів дуба, що спричиняє передчасне пожовтіння й опадання листя, ослаблення та всихання дерев.
На тлі зміни клімату та зростання антропогенного навантаження останнім часом підвищилася уразливість насаджень до дії місцевих і чужоземних видів комах. Дубовий клоп-мереживниця, завдовжки лише 3-3,2 мм, є особливо небезпечним, оскільки атакує всі види дуба (які становлять 24% лісів України). Дорослі особини та нимфи живляться на нижній стороні листя, залишаючи липкі чорні екскременти, що сприяють розвитку грибкових хвороб. Сильні зараження призводять до бурого відтінку всієї крони до середини літа, передчасного опадання листя, зменшення фотосинтезу та підвищеної сприйнятливості дерев до короїдів.
В Україні шкідника вперше зафіксовано у 2017 році в херсонському сквері "Дубки". До 2019 року він поширився на Одеську та Вінницьку області. Клоп зимує у вигляді дорослих особин у тріщинах кори або лісовій підстилці, а навесні відкладає понад 100 яєць на кладку. У Херсонській області щорічно розвивається три покоління, з перекриттям стадій розвитку до середини червня. Зараження можна виявити за: 1) мармуровим забарвленням листя, 2) чорними плямами екскрементів, 3) сріблястими шкірками після линьки на листках. Для моніторингу ефективні аерозйомки з використанням дронів, особливо біля транспортних коридорів, де шкідник поширюється вітром або внаслідок людської діяльності.
