Завершується Міжнародний рік здоров'я рослин, оголошений Організацією Об'єднаних Націй. Людина піклується про здоров'я рослин, насамперед, тому, що одержує з них продукти харчування, сировину, будівельний матеріал і зацікавлена одержати зазначену продукцію у якнайбільшому обсязі та найкращої якості, а не ділитися з комахами, слимаками та грибами. Для захисту майбутнього урожаю людина застосовує переважно хімічні препарати, які не тільки вбивають шкідливі організми, але й завдають шкоди іншим компонентам екосистем і здоров'ю людини. Однією з альтернатив хімічного захисту рослин є біологічний метод.

Люди – дивні істоти. Ми хочемо їсти овочі та фрукти, що не містять залишків пестицидів, що примушує виробників синтезувати такі речовини, які швидко розкладаються у ґрунті. А коли ми хочемо, щоб хрущі не заважали лісовим культурам зберегтися до змикання, ми незадоволені, що всі дозволені для застосування пестициди не діють на личинок цих шкідників уже через 3–4 місяці. Тому ми маємо влітку додатково вносити інсектициди у незімкнені культури там, де на одному квадратному метрі щільність личинок хрущів перевищує 2–3 екземпляри.

На захист вирощуваного садивного матеріалу та культур до змикання потрібні кошти, але менші, ніж на доповнення культур чи їхнє списування і повторне створення. Тому сіянці у теплицях і розсадниках та незімкнені лісові культури обов'язково треба захищати і переважно – за допомогою хімічних інсектицидів. Якщо хочемо одержати жолуді на насіннєвій плантації, ми маємо обприскати крони пестицидами до того, як довгоносик відкладе яйце у зав'язь. Оскільки літ жуків подовжений, і навіть на одній ділянці вони заселяють окремі зав'язі з інтервалом 2–3 тижні, ми маємо бути готовими обприскувати ці насадження двічі чи тричі.

Так само, якщо заготовили деревину влітку, не вивезли її відразу і не окорували, вже через декілька днів її заселяють стовбурові шкідники, які до того ж заносять під кору спори та міцелій деревозабарвлювальних і дереворуйнівних грибів. Коли настане час вивозити цю деревину, її якість, сортність і вартість відрізнятимуться від тієї, на яку розраховували. Іноді такий захист є потрібним і на нижньому складі.

Останній випадок, коли можливо допустити застосування хімічних інсектицидів у лісі, – масові розмноження особливо небезпечних комах-хвоєгризів. У нас це, насамперед, сосновий шовкопряд, зрідка шовкопрядмонашка, в деяких випадках сосновий п'ядун і звичайний сосновий пильщик, якщо вони суцільно об'їдають хвою у серпні-вересні, а до них у травні дерева вже були пошкоджені сосновою совкою, рудим сосновим пильщиком і у червні – весняним поколінням звичайного соснового пильщика. Такі масові розмноження повторюються у певних насадженнях раз на 10–12 років і у разі вчасного здійснення лісозахисних заходів тривають не більше 2–3 років.

Біологічний метод захисту лісу полягає у застосуванні природних ворогів для регулювання популяцій шкідників. Такими природними ворогами комах, які пошкоджують дерева під час свого живлення та розвитку, є паразитоїди, хижаки та збудники хвороб (патогени). Паразитоїдів і хижаків комах називають ентомофагами.

Паразитоїд проводить значну частину життя на поверхні або всередині єдиного живителя, якого поступово вбиває. Цим паразитоїди відрізняються від паразитів, які не вбивають живителя (наприклад, глисти чи воші). Значна частка паразитоїдів – так звані їздці. Вони одержали назву, тому що самка сідає верхи на жертву, нібито вершник на коня, та відкладає одне або декілька яєць на поверхню тіла жертви чи під покриви. Жертва стає живим носієм свіжих запасів корму для личинок паразитоїда, які вилуплюються з яєць.

Серед численних видів комах паразитоїдами є близько 10% видів, тобто їх більше, ніж видів ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб разом узятих. Цих паразитоїдів здавна використовують для захисту рослин від шкідливих комах. Комаха, в яку самка паразитоїда відклала яйця, називається українською «живитель», оскільки за її рахунок паразитоїд живиться.

Живителі за тривалий період еволюції розробили заходи захисту від паразитоїдів – певні поведінку, фізичні та хімічні пристосуваннях. Так само як у нашому пальці лімфоцити оточують скабки, спеціальні кров'яні клітини комах-живителів оточують яйце паразитоїда й не дають йому розвиватися. Для подолання опору живителя паразитоїди вводять у його тіло хімічні речовини і навіть віруси, які впливають на імунну систему живителя.

Хижаки – це організми, які живляться іншими організмами або їхніми частинами, коли вони ще живі. У процесі природного добору еволюція жертв спрямована на те, щоб не потрапити хижаку на обід. Жертва може втекти, сховатися, замаскуватися, скупчитися великими групами. Оскільки жертви опираються, хижаки полюють на старих, молодих або хворих особин, тобто таких, знищення яких не відбивається помітно на динаміці популяцій жертв.

Третя група агентів біометоду – збудники хвороб комах (патогени). Це – віруси, бактерії, гриби, мікроспорідії, нематоди, які проникають у комаху та розмножуються в її тканинах. Патологічні зміни в організмі комах виявляються через певний проміжок часу після зараження – так званий інкубаційний період, тривалість якого залежить від видів патогена та комахи, стадії розвитку та екологічних умов, переважно від температури.

Біометод застосовують трьома основними шляхами:

1. Консервативний - спрямований на збереження ефективних природних ворогів шкідників в екосистемах шляхом забезпечення наявності рослин-нектароІздець для додаткового живлення ентомофагів, місць перебування ентомофагів після суцільної рубки насаджень, а також – на зменшення впливу інсектицидів. Ще у 1957 р. в УкрНДІЛГА були розроблені «Інструктивні вказівки щодо збереження ентомофагів під час проведення винищувальних заходів».

2. Аугментативний - спрямований на збільшення чисельності природних ворогів, яких вирощують на спеціалізованих підприємствах і багаторазово вносять в осередки шкідників. Такий підхід є тотожним застосуванню пестицидів. Ще Карл Лінней у XVIII столітті переселяв турунів для захисту саду. У ХІХ столітті у Франції підсаджували зібраних жуків красотіла в осередки непарного шовкопряда.

3. Класичний - завезення природних ворогів шкідників із інших регіонів та випуск у новий регіон або країну. Так на початку ХХ століття з Європи у США було завезено близько 600 видів паразитоїдів і хижаків – ворогів понад 90 видів шкідників. Серед цих ентомофагів акліматизувалися близько 100 видів.

Яскравим прикладом успіху біометоду є застосування проти непарного шовкопряда вірусного препарату ВІРІН-ЕНШ у Херсонській (1975–1978 рр.), Київській (1978 р.), Закарпатській (1979 р.), Одеській (1979 р.) і Харківській (1984 р.) областях, після чого протягом багатьох років осередки цього шкідника на території України були практично відсутніми.

Після успішного застосування препарату ВІРІН-ЕНШ у Чугуєво-Бабчанському лісгоспі на ДСЛО «Укрлісозахист» (нині ДСЛП «Харківлісозахист») колишнім Генеральним директором В.І. Кучерявенком започатковано виробництво вірусних препаратів ВІРІН-НШ (щоб не плутати з ВІРІН-ЕНШ), а також – препаратів на основі вірусів ядерного поліедрозу рудого (ВІРІН-РСП) та звичайного соснових пильщиків (ВІРІН-ЗСП).

Однак декілька років тому виробництво вірусних препаратів, призначених для захисту лісу, в Україні зупинилося, оскільки для подовження реєстрації в Держхімкомісії не було знайдено коштів. А тут як раз почалися спалахи масового розмноження непарного шовкопряда.