На Слобожанщині шукають шляхи розв’язання проблеми всихання деревостанів. «Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги...» - ці слова популярної пісні пригадалися на Сумщині, а саме в Тростянецькому лісгоспі, куди з'їхалися головні лісничі лісових підприємств області, аби разом із науковцями Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації та спеціалістами Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист» обговорити болючу проблему всихання ясена.

Дерево, яке є одним із живих символів України, яке так задушевно оспівали поет Михайло Ткач і композитор Олександр Білаш, нині вже не «бачимо в красі, коли світиться ранок в росі». Дедалі більше ясенів (і не лише на Слобожанщині) хворіють, усихають. Що протиставити лиху?

Як не златка, то некроз

Кілька останніх років лісівники Сумщини боролись із верхівковим короїдом, який знищував зрілі соснові ліси. На сьогодні популяція цього шкідника зменшилась, та прийшла нова напасть на ясені. Аби зберегти ясеневі насадження, з’ясувати природу поширення інфекції та знайти практичні методи боротьби з нею, відділ лісового господарства ОУЛМГ провів спеціальний семінар.

Хвороба, від якої потерпають дерева та про яку йшлося під час зібрання, – халаровий некроз ясена. Це грибкове ураження, що викликає масове всихання і відмирання дерев. Крім грибної патології, знищує ясеневі насадження ще й комаха-шкідник – «ясенева златка», завдаючи колосальних фінансових збитків лісогосподарській галузі навіть найпотужніших країн світу.

У Тростянецькому лісгоспі учасники семінару мали змогу побувати в лісових масивах та переконатись, яку загрозу несе небезпечна хвороба.

«Ця ділянка заражена халаровим некрозом, вона призначена до заготівлі головного користування, – розповів директор підприємства Віктор Зубко. – Ще пів року тому тут подібного не спостерігалось. Бачимо, що запас на одному гектарі становить 510 куб. м, тобто насадження доглянуте і в рубку увійшло в досить-таки продуктивному стані. Але в зв’язку з хворобою, дерева починають всихати і втрачати свої ділові якості.»

З точки зору науки

Масове всихання ясеневих насаджень останніми роками спостерігається в усій Європі та Україні. Перше запитання до вчених – що відомо науці про халаровий некроз, який спричинив стрімке погіршення стану ясена?

«Халаровий некроз викликає чужорідний гриб з Японії – Hymenoscyphus fraxineus, – пояснює старший науковий співробітник УкрНДІЛГА Катерина Давиденко. – Він потрапив приблизно 1992 р. до Польщі, звідки стрімко поширився на континенті. В Україні був виявлений 2010 р. за допомогою молекулярних методів у зразках із насаджень Харківської області, пізніше – центральних і західних областей.»

Молоді дерева всихають і можуть загинути протягом 1–3 років після ураження, тоді як старші насадження всихають поступово. Цей гриб – типовий приклад так званих «інвазійних» видів, які випадково або навмисно потрапляють із інших континентів та починають необмежено поширюватись, оскільки не мають ніяких природних ворогів у новому місці.

На превеликий жаль, жодні препарати неефективні проти халарового некрозу, оскільки патоген розвивається глибоко в деревині, швидко призводячи до загибелі дерев, а інфекція зберігається в черешках опалого листя.

Європейські вчені, котрі вивчають проблему всихання ясеня, одноголосно визнали: єдиний напрямок зберегти ясен у Європі – це визначення резистентних (стійких) дерев, використання їх для створення генетичних резерватів, які будуть стійкі до цієї хвороби.

Загроза ясеневої златки

Другим інвазійним шкідником – «прибульцем», що загрожує ясеням, є ясенева вузькотіла смарагдова златка (Agrilus planipennis), яка теж має азійське походження. Вона потрапила до США 2002 р. і практично за 20 років зайняла практично всю територію країни та ще половину Канади, вщент пошкоджуючи більшість видів ясена і деякі інші дерева, завдаючи збитків на мільйони доларів.

У США та Канаді заходи з обмеження поширення його ведуть постійно, включаючи повсюдний моніторинг за допомогою феромонних пасток, візуальних обстежень, огляд модельних гілок, вилучення заселених дерев. Американські вчені встановили, що найшвидший спосіб поширення златки – це переміщення її у дровах.

Приблизно у той же час смарагдова златка була виявлена в Москві (РФ) і поступово стала рухатися в бік України та Білорусі. Влітку 2019 р. науковці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна підтвердили її наявність на території України в ясеневих насадженнях ДП «Біловодське ЛМГ» та сусідніх лісосмугах Луганської області.

За даними Держпродспоживслужби України, пошкоджена площа на кінець 2019 р. становила 8,3 га – всі дерева ясена на цій ділянці зрубали і спалені згідно з діючим законодавством. У 2020 р ясенева смарагдова златка поширилась по області і була знайдена в чотирьох районах Луганської області, які були об’явлені карантинною зоною.

Висновки

Нема ніякого сумніву, що ясенева смарагдова златка пошириться на території України і зупинити її буде дуже важко. Вчені США нині мають можливості запровадити біологічний метод захисту ясеня від неї, використовуючи комах-паразитів, але це довготривала і дуже коштовна програма. Крім того, ясенева вузькотіла смарагдова златка є карантинним шкідником, тому заселені златкою дерева підлягають знищенню відповідно до вимог чинного законодавства.