Сучасні проблеми лісозахисту і шляхи їхнього вирішення. Білорусь для нас має стати прикладом координації науковців лісової галузі з навчальними установами, підприємствами системи НАН, Інституту захисту рослин, служби лісозахисту тощо, бо її відсутність – гальмує як обмін знаннями, так і прийняття правильних управлінських рішень.

Наприкінці 2020 року до 95-річчя від дня народження проф. Миколи Ілліча Федорова та 90-річчя кафедри лісозахисту та деревинознавства Білоруського державного технологічного університету (БДТУ) відбулася II Міжнародна науково-практична конференція. У роботі конференції взяли участь науковці з Білорусі, Латвії, Литви, Нігерії, Польщі, Туреччини, України, Швеції та різних регіонів Росії (від Калінінграда до Далекого Сходу), які представили близько 60 доповідей.

У цій статті приділимо увагу діяльності кафедри та її науковим здобуткам останнього часу, які впроваджені у лісову галузь. У зв'язку з епідемічною ситуацією більшість доповідачів виступали «он-лайн», а місцеві учасники були в медичних масках, але це не завадило учасникам конференції заслухати більше 20 доповідей і ознайомитись із 40 постерами.

Завідувач кафедри-ювіляра, В.Б. Звягінцев, розповів про її славетну історію. Від першого напряму «деревинознавство та лісове товарознавство» діяльність кафедри поступово зсувалася у бік захисту лісу, що й відображено в сучасній назві кафедри – лісозахист та деревинознавство. Водночас деревинознавство, як напрямок, посідає чільне місце. Так на кафедрі підтримується перша в Білорусі ксилотека – унікальна колекція деревини з різних регіонів світу.

Для нас має бути прикладом характерна для лісової науки Білорусі координація діяльності науковців лісової галузі з навчальними установами, підприємствами системи Національної академії наук, Інституту захисту рослин, служби лісозахисту та карантину рослин. Відсутність такої координації в Україні, відмінності у термінологічній базі, відсутність спільних конференцій та інших заходів гальмують як обмін знаннями, так і прийняття правильних управлінських рішень, зокрема, стосовно захисту лісу та запобігання поширенню осередків інвазійних організмів.

Викладачі кафедри лісозахисту та деревинознавства БДТУ у тісній співпраці з Інститутом мікробіології НАН Білорусі розробили та впровадили у лісогосподарське виробництво препарат «Флебіопін», призначений для захисту хвойних насаджень від кореневих гнилей. Препарат не поступається за ефективністю західноєвропейським аналогам, але є значно дешевшим від них.

У Білорусі всі нові види пасток, клею та препаратів, придатних для захисту рослин, випробовують науковці Інституту лісу та БЛТУ разом із «Біллісозахист» і представниками виробників. Для порівняння, багато агрофірм та інших приватних організацій в Україні виробляють засоби обліку та захисту рослин, які можливо застосовувати і в лісовому господарстві, але бюрократичні правила не дають можливості використовувати ці засоби законним шляхом, якщо вони не входять до переліку дозволених у лісовому господарстві.

Контакти лісових установ України з карантинною службою та службою захисту рослин практично відсутні. Карантинні заходи стосовно халарового некрозу для Білорусі вже втратили актуальність, оскільки осередком є вся площа лісів країни. Водночас, за міжнародними вимогами, такі заходи слід проводити так само, як у нас карантинним шкідником вважають американського білого метелика, що вже понад 50 років поширюється у більшості областей України.

На виконання «Комплексної програми...» науковці БДТУ розробили «Рекомендації щодо моніторингу стану ясенових насаджень», згідно з якими, сильно ураженими вважають насадження з наявністю понад 75% уражених дерев, а розсадники – з наявністю понад 30% рослин із некрозами гілок і стовбурів. Заходи щодо штучного відновлення ясенових насаджень передбачають селекцію садивного матеріалу у три етапи: відбір і висівання у розсадниках насіння зі стійких дерев; відбір для лісовідновлення партій рослин зі слабким ураженням стовбурів, гілок і листя; вибракування всіх сіянців і саджанців із ознаками хвороби.

Доповідачі з різних регіонів повідомляли про погіршення стану окремих лісових порід, поширення адвентивних інвазійних шкідливих організмів, біологія яких може змінитися у нових екологічних умовах, засоби їхнього виявлення, захисту лісу та підвищення стійкості насаджень. Деякі із цих питань ми розглянемо у наступних статтях.