26 березня 2024 р. в онлайн-форматі на платформі Zoom відбулося технічне навчання з питань особливостей розвитку та подальшого розповсюдження карантинного шкідника – ясеневої смарагдової вузькотілої златки (ЯСВЗ) з працівниками підприємств, установ і організацій лісової галузі.
У навчанні взяли участь понад 200 керівників структурних підрозділів територіальних органів і підприємств (філії ДП «Ліси України»), установ і організацій зі сфери управління Держлісагентства, до посадових обов'язків яких належить напрямок захисту лісу (Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 06.12.2023 № 600, пункт 3.2).
Навчання відкрив начальник Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Тарас Лимар. Модератором виступила головний спеціаліст цього Відділу Тетяна Кучерявенко, яка має чи не найбільший в Україні досвід обстеження осередків ЯСВЗ.
Було заслухано три доповіді.
Головний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, доктор с.-г.н., професор Валентина Мєшкова розповіла про історію поширення ЯСВЗ з Азії в Америку та Європейську частину Росії, а звідти – в Луганську та Харківську області. Шкідника виявлено у міських насадженнях Києва у 2022 році, але судячи за наявністю льотних отворів, він проник у них на 2 роки раніше. Було показано фото основних симптомів і ознак заселення дерев ЯСВЗ – наявність покльовів птахів, розрідження крон, характерні льотні отвори у формі латинської літери D та характерні звивисті ходи під корою, заповнені тирсою. Висвітлені деякі біологічні та фенологічні особливості. Висловлено стурбованість стосовно включення шкідника до списку А1, що передбачає вирубання всіх заселених дерев у радіусі не менше 100 м від кожного виявленого заселеного дерева з наступним знищенням. Про хибність такого підходу американські вчені, що мають понад 30-річний досвід, давно писали. Проведені в Європі дослідження виявили, що з ясенем трофічно пов'язано близько 900 видів хребетних і безхребетних тварин, грибів, лишайників та інших видів. Зникнення його з лісів матиме незворотні й непоправні наслідки. Такий підхід не зупинить поширення ЯСВЗ на території України, оскільки вона заселяє ясени не тільки в лісовому фонді Держлісагентства, але й у лісах інших відомств, лісові смуги, зелені насадження населених пунктів. Більше того, як будь-яка холера чи ковід не спричиняє суцільної смертності населення, так і златка неспроможна заселити певні стійкі дерева. У випадку впровадження запропонованого підходу будуть знищені стійкі дерева, з яких можливо було б одержати живці чи насіння та створити нові стійкі насадження. Внаслідок впровадження запропонованого підходу зазнають великих втрат не тільки лісові екосистеми, але й безпосередньо лісове господарство, оскільки на вилучення та знищення вилученої деревини необхідно витратити час, працю та кошти і при цьому не одержати продукції. Як було нами встановлено, личинки ЯСВЗ гинуть за відносної вологості деревини меншій 30 %. Личинки живляться лубом, а у деревину заглиблюються лише на зимівлю. Тому можливо, що корування та створення умов для швидкого висихання деревини запобігатимуть успішному завершенню розвитку ЯСВЗ, і цю сировину можливо буде безпечно використовувати. У будь-якому разі, лісівники мають вміти виявляти місця, куди проникла ЯСВЗ.