16:57
Поширення ясенової смарагдової вузькотілої златки
"Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство | Харківлісозахист"

Країни Європи пильнують появу ясенової смарагдової вузькотілої златки

Ясенова смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis Fairmaire, 1888 (Coleoptera: Buprestidae)), скорочено – ЯСВЗ, має походження з Північно-Східної Азії, зокрема на Далекому Сході вона заселяла ясен маньчжурський. Наприкінці минулого століття майже одночасно ЯСВЗ виявили на американському континенті та в Росії. За 20 років шкідник поширився в 37 штатах США, 5 провінціях Канади та 20 областях Росії.

В Україні ЯСВЗ виявили у 2019 році в Луганській області, але судячи з наявності льотних отворів, вона проникла в регіон як мінімум на два роки раніше. Наразі більше ніде на території Європи цього шкідника поки що не виявлено. Однак, зважаючи на темпи його розповсюдження, науковці та практики занепокоєні долею ясенів, які вже близько 20 років потерпають від халарового некрозу.

Спочатку ЯСВЗ внесли до карантинного списку Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОКЗР), але після підтвердження наявності шкідника на території Європи, зокрема в Україні, перенесли до списку А2, тобто як виду, який вже є на території.

Незважаючи на те, що ЯСВЗ вже декілька років поширюється територією України та виявлена в Луганській, Харківській і Київській областях, вона залишається в списку А1 («Карантинні організми, відсутні в Україні») Держпродспоживслужби. Перебування її навіть у списку А2 («Карантинні організми, обмежено поширені в Україні») є під великим питанням, зокрема як і американського білого метелика, який наразі поширений майже в усіх областях України.

За таких умов іншого виходу як вирубати всі дерева ясена, що межують із заселеними, не передбачається. Це унеможливлює також виявлення стійких екземплярів із наступним їх розмноженням та застосуванням для відновлення загиблих насаджень, які є в будь-якій популяції. Таке положення стимулює ігнорування фактів наявності златки в окремих насадженнях і адміністративних областях країни.

Тим часом науковці Європи занепокоєні, й комісія щодо карантинних шкідників лісового господарства (ЄОКЗР/EPPO) в жовтні 2022 року утворила мережу експертів з питань нагляду, моніторингу та контролю ЯСВЗ. Завдяки діяльності цієї мережі, до якої входять й українські науковці, регулярно виходить бюлетень із новими публікаціями стосовно ЯСВЗ, створено вебсторінку та організовуються вебінари.

Черговий вебінар, присвячений златці в регіоні діяльності ЄОКЗР і готовності країн до її поширення, відбувся 5 грудня. ЄОКЗР має намір створити динамічну карту поширення ЯСВЗ. Тож до участі було запрошено представників як країн, де наявність златки вже підтверджено, так і тих країн, які межують із цими державами, зокрема Естонії, Фінляндії, Латвії, Казахстану, який має спільний кордон з регіонами Росії, де ЯСВЗ вже зафіксовано.

Під час вебінару було наведено симптоми та ознаки заселення дерев ясена златкою. Симптоми відбивають реакцію дерев (розрідження та відмирання крон, утворення водяних пагонів), а ознаки характеризують шкідника (специфічна форма ходів, льотні отвори, додаткове живлення дорослих особин листям). ЯСВЗ може поширюватися активним льотом (на відстань до 10 км), разом із рослинним матеріалом і заготовленою деревиною, а також «автостопом» на будь-яких транспортних засобах.

З метою виявлення ЯСВЗ найбільш поширеним є огляд дерев. Одним із симптомів є сліди живлення птахів, зокрема дятлів, причому взимку відкльовані шматки кори добре видно на снігу. Але птахи не можуть повністю знищити осередок шкідника. Так само як і паразитоїди, що розмножуються достатньою мірою лише на 3–4-й роки існування осередку златки, до того ж ці ентомофаги можуть споживати також і комах інших видів, окрім ЯСВЗ.

Учасники вебінару дійшли висновку, що зупинити поширення ЯСВЗ неможливо. Наразі відомі досліди з ін'єкції інсектицидів у стовбури ясена, поливу ґрунту інсектицидами та випуску ентомофагів, але всі вони були короткочасними, й тому не визначено, на який термін діє захист. Важливим є зберегти стійкі екземпляри ясена, а у випадку неминучої загибелі дерев намагатися одержати деревину, яка не буде джерелом поширення шкідника. Незважаючи на понад 20-річні дослідження, присвячені ясеновій смарагдовій вузькотілій златці в різних регіонах, ще дуже багато питань залишаються нез'ясованими.

Переглядів: 66 | Додав: lisozahystatua