Кілька останніх років лісівники Сумщини боролись із верхівковим короїдом, який знищував зрілі соснові ліси. На сьогодні популяція цього шкідника зменшилась, натомість, виникла нова проблема: всихання ясеня. Щоб зберегти  ясеневі насадження, а саме з’ясувати природу поширення інфекції та знайти практичні методи боротьби з нею, відділ лісового господарства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства провів спеціальний семінар. Він відбувся на базі Тростянецького лісгоспу за участю головних лісничих лісогосподарських підприємств управління та науковців Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист». 

То ж бути чи не бути у лісах Сумщини та й загалом у лісах України  насадженням  ясеня? Хвороба, від якої потерпають дерева –  халаровий некроз ясеня. Це грибкове ураження, що зумовлює cуховершинність дерев і повне інфекційне всихання. Перші ознаки хвороби з’явились у 90-тих, а нині  науковці констатують: халаровий некроз охопив увесь ареал, де росте ясень звичайний, а це вся Центральна і Західна Європа, Великобританія, Канада,  Сполучені Штати Америки. Крім грибкової патології знищує ясеневі насадження ще й комаха-шкідник – «ясенева златка», завдаючи колосальних фінансових збитків лісогосподарській галузі навіть найпотужніших країн світу. «Все це прийшло з Китю. Вчені-лісопатологи з різних країн шукають спосіб як зупинити захворювання ясеня. Адже втрати від пошкоджень ясеня  ясеневою златкою колосальні – в Америці у 35 штатах вони обраховуються у 3 більйони доларів», – говорить  науковець ДСЛЗП «Харківлісозахист» Катерина Давиденко.   У Тростянецькому лісгоспі учасники семінару мали змогу побувати на лісових ділянках, де пересвідчились вочевидь,  яку загрозу можуть спричинити наслідки небезпечної хвороби дерев. «Ця ділянка заражена халаровим некрозом. Вона призначена в рубку головного користування. Ще півроку тому  тут не було такого всихання.  Ми бачимо, що тут запас на одному гектарі 510 м3, тобто це насадження доглянуте і у рубку головного користування увійшло у досить таки продуктивному стані.  А у зв’язку з цією хворобою дерева починають всихати і втрачати свої ділові якості.  На сьогодні у лісгоспі є  16 таких виділів, де обраховується 171 гектар хворих насаджень. Мета  нашого заходу – не тільки сказати, що сьогодні є захворювання ясеня, а й знайти шляхи вирішення цієї проблеми. Як не перетворити  стиглі ясеневі насадження у дрова, які нікому не потрібні?», – коментує перебування на ураженій захворюванням ділянці ясеня директор Тростянецького лісгоспу Віктор Зубко. «Дане ясеневе насадження віком майже 120 років, воно перестійне фактично. У ясеня вік рубки – 91 рік. Воно вже втратило свої ділові якості на 50%, але воно призначене для рубки головного користування, тому  буде зрубане у будь-якому разі. Збитки, звичайно, будуть великі, тому що діаметри великі. Це явна втрата ділової деревини. Мінімум 2000 грн. на кубі. Ці кошти ми втрачаємо з-за хвороби дерев.  А це податки до бюджету, заробітна плата працівникам, витрати на відновлення лісу і догляд за ним», – коментує начальник відділу лісового господарства Сумського ОУЛМГ Анатолій Омельченко. Ясень, уражений грибком, у лісовому масиві помітний здалеку червонястим забарвленням кори. Крім того, хворе дерево втрачає імунітет до інших шкідників: короїдів і лубоїдів. Деревина ясеня синіє, всихає, втрачає свої якості і з ділової перетворюється на дров’яну.  Науковці стверджують, що навала лісових хвороб і шкідників – це наслідки кліматичних змін у світі. Говорять, що для «ясеневої златки» природним біологічним методом  боротьби може стати комаха спатікус. Для харалового некрозу – негайна вирубка хворих дерев. «Попередньо у нас такі ділянки були виявлені у Сумському лісгоспі, але тоді не було чіткого діагнозу, що це халаровий некроз. В області загальна площа ясеневих насаджень майже 20 тисяч га, зосереджених у лісостеповій зоні.  Переважають середньостиглі насадження. На сьогодні необхідно в максимально стислі терміни обстежити ці насадження на предмет наявності захворювання. Санітарні заходи потрібні негайно, а законодавчі вимоги – надто тривалі. Як сьогодні правильно поступати – вибирати ці ділянки вибірковими санітарними рубками, чи зробити суцільну санітарну рубку – необхідно вирішувати і говорити про проблему на всіх рівнях.  Суцільні санітарні рубки обмежені нам законом про охорону довкілля, ми повинні пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, яка тільки по календарному часу займе більше 120 днів, а це втрачений час,» – продовжує Анатолій Омельченко. «Проблема з ясенем досить серйозна. Ясенева златка може привести до того, що, якщо не застосовувати ніяких заходів, насадження ясеня можуть  зникнути взагалі. Метод боротьби з нею єдиний – вирубка», –  говорить  т.в.о. директора ДСЛЗП «Харківлісозахист» Денис Батуркін. За словами учасників зібрання, семінар дав багато питань для роздумів,  адже необхідно оперативно діяти на місцях і вносити певні корективи на законодавчому рівні. Після семінару лісівники Сумщини чекатимуть наукових рекомендацій – як боротись із небезпечними хворобами й шкідниками, щоб зберегти здоровий ліс. Але, щоб в очікуванні висновків не гаяти часу, у держлісфонді  оперативно проведуть моніторинг насаджень ясеня на предмет їх ураження небезпечними хворобами та вивчатимуть варіанти заміни  ясеня іншими, більш стійкими до захворювань породами дерев.

forest.gov.ua 09/11/2020