На Слобожанщині
шукають шляхи
розв’язання проблеми
всихання деревостанів
«Ясени, ясени, бачу вас за
селом край дороги...»

Слова популярної піс-
ні пригадалися на Сумщині, а саме

в Тростянецькому лісгоспі, куди

з`їхалися головні лісничі лісових під-
приємств області, аби разом із нау-
ковцями Українського НДІ лісового

господарства та агролісомеліорації

та спеціалістами Державного спе-
ціалізованого лісозахисного підпри-
ємства «Харківлісозахист» обго-
ворити болючу проблему всихання

ясена. Дерево, яке є одним із живих

символів України, яке так задушев-
но оспівали поет Михайло Ткач і

композитор Олександр Білаш, нині

вже не «бачимо в красі, коли сві-
титься ранок в росі». Дедалі більше

ясенів (і не лише на Слобожанщині)

хворіють, усихають. Що протиста-
вити лиху?

Як не златка,
то некроз
Кілька останніх років лісівники
Сумщини боролись із верхівковим

короїдом, який знищував зрілі со-
снові ліси. На сьогодні популяція

цього шкідника зменшилась, та
прийшла нова напасть на ясені.
Аби зберегти ясеневі насадження,

з’ясувати природу поширення ін-
фекції та знайти практичні мето-
ди боротьби з нею, відділ лісового

господарства ОУЛМГ провів спе-
ціальний семінар. Хвороба, від якої

потерпають дерева та про яку йшло-
ся під час зібрання, – халаровий не-
кроз ясена. Це грибкове ураження,

що викликає масове всихання і від-
мирання дерев. Крім грибної пато-
логії, знищує ясеневі насадження

ще й комаха-шкідник – «ясенева

златка», завдаючи колосальних фі-
нансових збитків лісогосподарській

галузі навіть найпотужніших країн
світу.

У Тростянецькому лісгоспі учас-
ники семінару мали змогу побувати

в лісових масивах та переконатись,

яку загрозу несе небезпечна хворо-
ба.

– Ця ділянка заражена халаро-
вим некрозом, вона призначена до

заготівлі головного користування,
– розповів директор підприємства
Віктор Зубко. – Ще пів року тому
тут подібного не спостерігалось.
Бачимо, що запас на одному гектарі

становить 510 куб. м, тобто наса-
дження доглянуте і в рубку увійшло

в досить-таки продуктивному стані.
Але в зв’язку з хворобою, дерева
починають всихати і втрачати свої
ділові якості. На сьогодні в лісгоспі
є 16 таких виділів, де обраховується
171 гектар хворих насаджень. Мета

нашого заходу – не лише констату-
вати захворювання ясена, а й окрес-
лити шляхи розв'язання проблеми,

як не перетворити стиглі ясеневі
насадження на дрова, що нікому не
потрібні.

– Цьому ясеневому насаджен-
ню майже 120 років, воно фактично

перестійне, адже в ясена вік рубки
– 91 рік. Воно вже втратило свої
ділові якості на 50 відсотків, але

призначене для заготівлі головно-
го користування. Збитки, звичайно,

будуть колосальні, тому що діаметри

великі. Це явна втрата ділової дере-
вини, втрата як мінімум 2 тис. грн

на кубометрі. Такі кошти втрачаємо
через хвороби дерев. А це податки

до бюджету, заробітна плата пра-
цівникам, витрати на відновлення

лісу, догляд за ним, – прокоменту-
вав начальник відділу лісового гос-
подарства облуправління Анатолій

Омельченко.

З точки зору науки

Ясен, уражений грибком, у лісо-
вому масиві помітний здалеку чер-
вонястим забарвленням кори. Хво-
ре дерево втрачає імунітет і до інших

шкідників – короїдів, лубоїдів. Де-
ревина синіє, всихає, з ділової пере-
творюється на дров’яну. Який вихід

із ситуації? Що каже наука? Після
семінару ми запросили до розмови
учасників його – директора ДСЛП

«Харківлісозахист» Дениса Ба-
туркіна та старшого наукового

співробітника УкрНДІЛГА Кате-
рину Давиденко.

– Масове всихання ясеневих
насаджень останніми роками
спостерігається в усій Європі
та Україні. Перше запитання
до вчених – що відомо науці про

халаровий некроз, який спричи-
нив стрімке погіршення стану

ясена?

– Халаровий некроз викли-
кає чужорідний гриб з Японії –

Hymenoscyphus fraxineus. Він
потратив приблизно 1992 р. до
Польщі, звідки стрімко поширився

на континенті. В Україні був ви-
явлений 2010 р. за допомогою мо-
лекулярних методів (аналіз ПЛР)

у зразках із насаджень Харківської

області, пізніше – центральних і за-
хідних областей. Оскільки халаро-
вий некроз уперше був знайдений у

Польщі, можна припустити, що хво-
роба з’явилася на межі з цією краї-
ною раніше, але використати сучас-
ні методи аналізу тоді не було змоги.

Основні симптоми халарового
некрозу ясеня – некрози листя,
стовбурів і пагонів, знебарвлення

деревини та дочасне опадання лис-
тя. Молоді дерева всихають і мо-
жуть загинути протягом 1–3 років

після ураження, для старших на-
саджень всихання розвивається по-
ступово, але якщо до нього «приєд-
нуються» місцеві хвороби (опеньок,

дереворуйнівні гриби, кореневі гни-
лі), насадження всихають протягом

1–2 років і часто випадають навіть
із зеленою кроною.
Цей гриб – типовий приклад так

званих «інвазійних» видів, які ви-
падково або навмисно потрапляють

із інших континентів та починають

необмежено поширюватись, оскіль-
ки не мають ніяких природних воро-
гів у новому місці. Завдяки величез-
ній кількості ландшафтних компаній,

торгових фірм тощо, які імпортують

на територію України декоратив-
ні рослини, квіти, дерев’яну тару

та інші товари, пов’язані з живою
природою, всі вони ввозять велику
кількість нових шкідників і хвороб.
Деякі з них можуть дати осередки

масового розмноження або епіфіто-
тії, від яких найбільше потерпають

наші ліси. Так, класичний приклад
«завезеного виду» – колорадський

жук. Незважаючи на агресивні ме-
тоди знищення, він нікуди не зник і

залишається головним ворогом кар-
топлі. Тому боротися з прибульцями

дійсно дуже складно.

На превеликий жаль, жодні пре-
парати неефективні проти хала-
рового некрозу, оскільки патоген

розвивається глибоко в деревині,

швидко призводячи до загибелі де-
рев, а інфекція зберігається в че-
решках опалого листя.

На сьогодні європейські вчені та
екологи, котрі вивчають проблему
всихання ясеня і заходи боротьби,

одноголосно визнали: єдиний на-
прямок зберегти ясен у Європі – це

визначення резистентних (стійких)

дерев, використання їх для створен-

ня генетичних резерватів, які будуть

стійкі до цієї хвороби. Тому в бага-
тьох країнах запроваджені держав-
ні програми розведення генетично

стійких клонів ясена. Дерева ж, які

сильно уражаються халаровим не-
крозом (більше 50%,) краще зруба-
ти, щоб видалити постійне джерело

інфекції в насадженнях.

– Не менші негаразди несе

ясеневим насадженням і злат-
ка?

– Так. Другим інвазійним шкід-
ником – «прибульцем», що загро-
жує їм, є ясенева вузькотіла смараг-
дова златка (Agrilus planipennis),

яка теж має азійське походження.
Вона потрапила до США 2002 р.
і практично за 20 років зайняла
практично всю територію країни та

ще половину Канади, вщент пошко-
джуючи більшість видів ясена і дея-
кі інші дерева, завдаючи збитків на

мільйони доларів. Жуки златки від-
кладають яйця під кору, де протягом

двох років розвиваються личинки,

вбиваючи практично у 100% випад-
ків всі види ясена на всіх континен-
тах, куди шкідник дістався.

У США та Канаді заходи з обме-
ження поширення його ведуть по-
стійно, включаючи повсюдний мо-
ніторинг за допомогою феромонних

пасток, візуальних обстежень, огляд

модельних гілок, вилучення заселе-
них дерев, а також широку роботу з

населенням. Оскільки американські
вчені встановили, що найшвидший

спосіб поширення златки – це пе-
реміщення її у дровах, тому плакати

зі златкою і словами «Don`t move
firewood!!!» (не перевозь дрова!)
можна побачити практично скрізь.

Приблизно у той же час смараг-
дова златка була виявлена в Москві

(РФ) і поступово стала рухатися
в бік України та Білорусі. Влітку

2019 р. науковці Харківського на-
ціонального університету ім. В.Н.

Каразіна підтвердили її наявність на

території України в ясеневих наса-
дженнях ДП «Біловодське ЛМГ» та

сусідніх лісосмугах Гераськівської
сільської ради Луганської області.

За даними Держпродспоживслужби

України, пошкоджена площа на кі-
нець 2019 р. становила 8,3 га – всі

дерева ясена на цій ділянці зрубали

і спалені згідно з діючим законодав-
ством. У 2020 р ясенева смарагдо-
ва златка поширилась по області і

була знайдена в чотирьох районах
Луганської області (Марківський,

Троїцький, Старобільський і Но-
вопсковський), які були об’явлені

карантинною зоною по ясеневій де-
ревині та продукції з неї. На терито-
рії цих районів відбуваються заходи

щодо рубання і спалюванню ясенів.

Зазвичай, жуки нападають на де-
рева, що стоять відкрито, особливо

на узліссях, але можуть заселяти їх і

в глибині лісу. Для успішної бороть-
би з цим шкідником дуже важливо

раннє виявлення дерев, заселених
златкою. Якщо виявлення шкідника

відбувається на стадії його первин-
ного вселення і рівень зараження ще

невисокий, то значно зростає ймо-
вірність його швидкого знищення.

На ранніх стадіях заселення злат-
кою встановити досить важко, для

цього використовуються візуальне

обстеження (за допомогою спеціа-
лістів лісозахисту або карантинної

служби) та феромонні пастки. Для
виявлення ходів слід видалити кору
з живих дерев і знайти типові ходи
личинок або льотні отвори.

– Отже, якщо підсумува-
ти...

– Нема ніякого сумніву, що ясе-
нева смарагдова златка пошириться

на території України і зупинити її
буде дуже важко. Вчені США нині

мають можливості запровадити біо-
логічний метод захисту ясеня від неї,

використовуючи комах-паразитів,

але це довготривала і дуже коштов-
на програма. Крім того, ясенева

вузькотіла смарагдова златка є ка-
рантинним шкідником, тому заселе-
ні златкою дерева підлягають зни-
щенню відповідно до вимог чинного

законодавства.

Микола ПУГОВИЦЯ,
фото Євгена КОЧУРОВА