Опубліковано: 2024-03-26

26 березня 2024 р. в онлайн-форматі на платформі Zoom відбулося технічне навчання з питань особливостей розвитку та подальшого розповсюдження карантинного шкідника – ясеневої смарагдової вузькотілої златки (ЯСВЗ) з працівниками підприємств, установ і організацій лісової галузі.

У навчанні взяли участь понад 200 керівників структурних підрозділів територіальних органів і підприємств (філії ДП «Ліси України»), установ і організацій зі сфери управління Держлісагентства, до посадових обов’язків яких належить напрямок захисту лісу (Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 06.12.2023 № 600, пункт 3.2).

Навчання відкрив начальник Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Тарас Лимар. Модератором виступила головний спеціаліст цього Відділу Тетяна Кучерявенко, яка має чи не найбільший в Україні досвід обстеження осередків ЯСВЗ.

Було заслухано три доповіді.

Головний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, доктор с.-г.н., професор Валентина Мєшкова розповіла про історію поширення ЯСВЗ з Азії в Америку та Європейську частину Росії, а звідти – в Луганську та Харківську області. Шкідника виявлено у міських насадженнях Києва у 2022 році, але судячи за наявністю льотних отворів, він проник у них на 2 роки раніше. Було показано фото основних симптомів і ознак заселення дерев ЯСВЗ – наявність покльовів птахів, розрідження крон, характерні льотні отвори у формі латинської літери D та характерні звивисті ходи під корою, заповнені тирсою. Висвітлені деякі біологічні та фенологічні особливості. Висловлено стурбованість стосовно включення шкідника до списку А1, що передбачає вирубання всіх заселених дерев у радіусі не менше 100 м від кожного виявленого заселеного дерева з наступним знищенням. Про хибність такого підходу американські вчені, що мають понад 30-річний досвід, давно писали. Проведені в Європі дослідження виявили, що з ясенем трофічно пов’язано близько 900 видів хребетних і безхребетних тварин, грибів, лишайників та інших видів. Зникнення його з лісів матиме незворотні й непоправні наслідки. Такий підхід не зупинить поширення ЯСВЗ на території України, оскільки вона заселяє ясени не тільки в лісовому фонді Держлісагентства, але й у лісах інших відомств, лісові смуги, зелені насадження населених пунктів. Більше того, як будь-яка холера чи ковід не спричиняє суцільної смертності населення, так і златка неспроможна заселити певні стійкі дерева. У випадку впровадження запропонованого підходу будуть знищені стійкі дерева, з яких можливо було б одержати живці чи насіння та створити нові стійкі насадження. Внаслідок впровадження запропонованого підходу зазнають великих втрат не тільки лісові екосистеми, але й безпосередньо лісове господарство, оскільки на вилучення та знищення вилученої деревини необхідно витратити час, працю та кошти і при цьому не одержати продукції. Як було нами встановлено, личинки ЯСВЗ гинуть за відносної вологості деревини меншій 30 %. Личинки живляться лубом, а у деревину заглиблюються лише на зимівлю. Тому можливо, що корування та створення умов для швидкого висихання деревини запобігатимуть успішному завершенню розвитку ЯСВЗ, і цю сировину можливо буде безпечно використовувати. У будь-якому разі, лісівники мають вміти виявляти місця, куди проникла ЯСВЗ.

Водночас санітарні рубки є ефективними, якщо їх проводити вчасно – до вильоту імаго шкідників. За декілька років спалаху короїдів всі переконалися, що так званий «сезон тиші» та процедура ОВД, як її було організовано, не дають змоги вчасно ліквідувати осередки навіть місцевих короїдів. Що вже казати про ЯСВЗ, дати розвитку якої у межах одного насадження і навіть дерева відрізняються – тому вона може заселяти нові дерева з червня до кінця серпня, і щоразу під час розтинання кори можливо виявити личинок різних віків.

Друга доповідачка – старший науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, к.с.-г.н. Катерина Давиденко – нагадала учасникам наради, що ясени в Європі вже близько 30 років, а в Україні близько 20 років уражує так званий халаровий некроз. Наявність цієї хвороби в усіх природних зонах України, де росте ясен, підтверджено молекулярними методами. Ця хвороба може вбивати дерева за декілька місяців, а може розвиватися у хронічній формі. Було показано фото основних симптомів і ознак хвороби, які можливо розрізнити неозброєним оком. Було висвітлено результати досліду щодо виявлення дерев, стійких до збудника халарового некрозу і відповідних генетичних маркерів. Було акцентовано увагу слухачів, що разом ЯСВЗ, халаровий некроз і місцевий опеньок можуть згубити ясеневі насадження країни.

Доповідь начальника відділу фітосанітарної експертизи та аналізу управління фітосанітарної безпеки Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві Держпродспоживслужби Ольги Башинської знайомила з матеріалами сайту відповідної служби та зобов’язаннями стосовно заходів з локалізації й ліквідації осередків карантинних шкідників.

В. Мєшкова, К. Давиденко,

відділ ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА