У Дубровнику (Хорватія) 12 – 18 квітня 2015 року відбулась чергова конференція в рамках європейського проекту COST ACTION FP1103 FRAXBACK “Всихання ясена в Європі: розробка рекомендацій і стратегій невиснажливого ведення лісового господарства”.

З метою узагальнення даних щодо цієї хвороби чотири роки тому європейські вчені започаткували унікальну акцію – міжнародний проект COST ACTION FP1103 FRAXBACK “Всихання ясена в Європі: розробка рекомендацій і стратегій невиснажливого ведення лісового господарства”, у якому беруть участь 32 країни Європи, Канада, Японія, Китай, Сполучені Штати Америки, і який об’єднує дослідження по вивченню патогена ясена і шляхів ведення лісового господарства з метою обмеження розповсюдження хвороби. Ми вже не раз приводили репортажі з конференцій по цьому напрямку. На цей раз чергова конференція відбулась у Дубровнику, де прийняли участь 122 представника з 38 країн. Від Україні участь в конференції приймала експерти проекту, директор ДСЛП «Харківлісозахист», канд. с.-г.  наук Катерина Давиденко та старший викладач  кафедри  лісової  патології  Львівського лісотехнічного  університету к. б. н.Ірина Мацях. Інформацію щодо хвороби, а головне – фото і відеоматеріали можна подивитись на сайті проекту FRAXBACK – http://www.fraxback.eu/

Основні дослідження європейських вчених спрямовані на вивчення циклу розвитку збудника хвороби, вірулентності окремих штамів, сприйнятливості окремих видів і популяцій роду Fraxinus sp. до інфекції, а також на розробку рекомендацій щодо запобігання негативних наслідків поширення хвороби для лісових екосистем.

Значну увагу європейські вчені також приділяють розповсюдженню інформації про хворобу для лісівників, власників лісових угідь, фермерів, адміністрацій міст і селищ тощо – тобто всіх, хто має хоч якесь відношення до лісу.

Масове всихання ясеневих насаджень у Європі викликане збудником Hymenoscyphus fraxineus (анаморфа Chalara fraxinea) відомо нині у понад 25 країнах Європи, з 2010 року – і в Україні. Молекулярними методами підтверджено наявність збудника хвороби у Харківській і Сумській (Davydenko et al., 2012), а за макроскопічними характеристиками – у зразках із Львівської, Івано – Франківської й Тернопільської областей (Мацях І., 2014). Основними симптомами хвороби є поступове відмирання крон, некротичні плями на корі пагонів, знебарвлення деревини та листя, некрози листя, передчасне опадання листя, некрози стовбура.

Ще у 2005 році основною гіпотезою більшості вчених було походження патогену з іншого континенту. А у 2012 році група швейцарських вчених підтвердила, що цей гриб був описаний в Японії Hosoya et al. ще у 1993 році.

Останні дослідження показали, що стійкість ясена до всихання, причиненого H. raxineus є незначна, і навіть дерева з високою резистентністю можуть демонструвати 10 – 15 % всихання крони. Але з іншого боку, ясен звичайний, як правило може бути дуже конкурентоспроможними при природній регенерації і щільність саджанців у північних країнах може досягати до 150 000 саджанців на гектар. Таким чином, існуючі ясеневі насадження природного походження можуть стати основним джерелом порівняно стійких і генетично різноманітних дерев, які, як правило, в змозі зберегти свою конкурентоспроможність.

Докладнішу інформацію про зміст конференції можна знайти за посиланням http://lisozahyst.org.ua/?p=763

Прес – служба ДСЛП «Харківлісозахист»