Щорічна нарада з вивчення лісових інвазивних видів

Європи та Центральної Азії, присвячена цифровим рішенням для покращення моніторингу стану лісів

у Європі та Центральній Азії

Мережа лісових інвазійних видів в Європі та Центральній Азії REUFIS (Ференц Лакатош) у співробітництві з лісовим департаментом ФАО (Широма Сатьяпала та Норберт Винклер-Ратони) провела щорічну нараду присвячену цифровим рішенням для покращення моніторингу стану лісів. Організаторами було залучено фахівців з близько 20 країн та організацій.

Також для участі української делегації в обговоренні інвазійних видів шкідливих для лісового господарства та розробці і використанні інноваційних цифрових рішень в захисті лісу було організовано поїздку до м.Шопрон, Угорщина 26-28 червня 2023 року.

До складу української делегації входили представники Державного агентства лісових ресурсів України (Сергій Корзун) і Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист» (Денис Батуркін). Зустріч делегацій проходила в лісогосподарському та лісопромисловому університеті м. Шопрон (угор. Soproni Egyetem, SoE), заснованого у 1735 році в місті Шопрон на кордоні з Австрією. «Гірська школа» (нім. Bergbauschule), заснована 1735 року за указом імператора Священної Римської імперії Карла VI в Банська-Штьявниці (сучасна Словаччина). На ранньому етапі лісове господарство, розташоване поруч із навчальним закладом, було у його власності. У 1760 році до списку предметів, що викладалися в гірській школі, були додані математики та хімії, а сам навчальний заклад був підвищений у статусі - став Королівською гірською академією.

Боротьба з лісовими інвазійними видами утрудняється відсутністю інформації та її поширення. Створення мережі обміну інформацією та робочих груп з лісових інвазійних видів сприяє підвищенню обізнаності, розробці баз даних, сприяє обміну інформацією та підвищує потенціал установ та організацій у відповідному регіоні.

Cтворення відповідної платформи Регіональним представництвом ФАО у Європі та Центральній Азії почато з вересня 2016 року шляхом організації нарад «Лісові інвазійні види в Європі та Центральній Азії» для вирішення загальної проблеми лісових інвазійних видів. Основною метою цих зустрічей було створення функціональної мережі для динамічного управління лісовими шкідниками в регіоні та надання базових даних для прийняття обґрунтованих рішень.

Місія REUFIS полягає в тому, щоб підкреслити значення використання існуючих інструментів та структур, а також обмінюватися знаннями та інформацією щодо лісових інвазійних видів та поширювати їх.

REUFIS сприяє обміну інформацією та досвідом, координує діяльність щодо лісових інвазійних видів, підвищує ступінь свідомості у викоріненні лісових інвазійних видів, здійснює контроль за ними, заохочує публікацію матеріалів та обмін результатами досліджень, стратегіями раннього виявлення та моніторингу, здійсню зв'язок для всіх рівнів усередині окремо взятої країни та між країнами-членами.

Взаємодіє та співпрацює з існуючими міжнародними та регіональними організаціями, що займаються лісовими інвазійними видами, такими як Міжнародна конвенція з рослин ФАО (IPPC), Європейська та середземноморська організація з захисту рослин (EPPO), зміцнює національні потенціали для управління лісовими шкідниками та надає відповідальним особам дані для ухвалення обґрунтованих рішень. Просовує дотримання фітосанітарних правил та забезпечує консультації щодо переміщення лісових інвазійних видів.

Нарада розпочалась з виступу Ференца Лакатоша, який сказав вступне слово та розповів про останні системи моніторингу які використовуються в Угорщині і які можуть бути застосовані в Україні.

Широма Сатьяпала підняла питання інвазійних видів шкідливих організмів (Schistocerca gregaria та Spodoptera frugiperda) і важливість їх недопущення широкому розповсюдженню а також розповіла про системи вимірювання темпу росту лісів і загального аналізу землі.

Для виявлення патологічних процесів в лісах була розроблена програма «Smart Forest» яку презентували Корнел Цимбер та Геза Кіралі. Завдяки цієї розробці можна повністю оцінити стан окремого дерева та насадження в цілому. Вимірюється рослинний індекс (NDVI), стан та характеристики крони (колір у залежності від кількості хлорофілу), стовбура (пошкодження, ураження, тощо). Можна вимірювати температуру, вологість, визначати кількість опадів, проводити спостереження за тваринним світом. Це відбувається завдяки використання датчиків, дронів та супутників. Визначення стану дерев проводиться за допомогою спеціального променю, що повністю сканує дерево. Ця розробка може допомогти швидко виявляти патологічні процеси в лісі, прогнозувати та не допускати їх в майбутньому. Але для встановлення видового та кількісного стану шкідливих організмів все одно потрібно обстежити зазначений район спеціалісту на місці. А ось для цього як раз підійде програма з лісозахисту яку презентував Денис Батуркін «Ukrainian forest protection» розроблена ДСЛП «Харківлісозахист» разом з Українським ордена «Знак Пошани» науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. Ця програма дозволяє визначитись із патологічними процесами та необхідними заходами на місці, в найкоротший термін сигналізувати до контролюючих та керівних органів про такі процеси і сприяє отриманню та контролю за необхідною документацією. Також її може використати громадськість для виявлення шкідників і хвороб лісу, контролю за діями працівників лісу.

Протягом наради були виступи Cігрід Незерер щодо розповсюдження короїда типографа в лісах Австрії, методах моніторингу та методах боротьби які розробляються та впроваджуються ними у співробітництві із фахівцями зі Швеції. Доказано вплив температури на розповсюдження короїда-типографа. При температурі 8,3⁰С починається життєдіяльність шкідника яка доходить піку при температурі 30,4⁰С, завмирання починається при температурі 38,9⁰С. Для оцінки схильності розповсюдження в насадженні стовбурових шкідників регулярно проводяться заміри лісового покриву, гетерогенності, температури, вологості та повноти. Також розпочато проект RAWLog для визначення залежності розвитку стовбурових шкідників до пошкодження дерев стихійними явищами (вітровали, буреломи).

Бьйорн Окланд доповів про розповсюдження стовбурових шкідників в ялинниках півночі Евразії. Було надано інформацію про температурні моделі, підтверджено, що поширенню короїдів впливають вітровалі та буреломи. А також продемонстровано використання датчиків вимірювання вологості грунту до вологості лубу.

Римвис Васаитис доповів про інвазійні види шкідливих комах Agrilus planipennis та грибних захворювань Corinectria spp. Було продемонстровано лабораторне дослідження із визначення шкідливості зазначеного захворювання. Доведено що вказане захворювання в коротший термін призводить до загибелі ялину європейську та інші хвойні рослини. Порушено питання можливої появи в нашій країні та в Європі небезпечного інвазійного виду Polygraphus proximus.

В останній день наради учасники відвідали лісове господарство прерогативою якого є проведення науково-дослідних робіт, яке розташовано поруч з містом Шопрон. Лісівниками було продемонстровано природне поновлення листяних та хвойних порід в гірської місцевості та основні принципи проведення цих робіт. Після лісу учасники відвідали лабораторію лісогосподарського та лісопромислового університету з наступним вивченням основних місцевих лісових екосистем, інвазійних видів та впровадження біоконтролю розповсюдження інвазійних видів та опенька. Розглянуто експеримент стримування розповсюдження опенька з застосуванням на основі Trichoderma atroviride (https://www.biorxiv.org/content/biorxiv/early/2022/11/04/2022.11.02.514975.full.pdf)

Програма роботи в галузі лісового господарства ФАО спрямована на забезпечення перетворень, які підуть на користь лісам та людям, для яких ліси є джерелом засобів для існування, а також на сприяння виконанню Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року та досягнення передбачених нею цілей. У рамках такого підходу ФАО оптимально поєднуються економічні, соціальні та екологічні цілі, що дозволяють використовувати лісові ресурси Землі на благо сьогоднішнього покоління і зберегти ці ресурси для потреб майбутніх поколінь.