Лісовим департаментом ФАО (Широма Сатьяпала та Кітті Хорват) у рамках проекту TCP/RER/3801 «Посилення стійкості соснових лісів до спалахів короїда та пов’язаного з цим всихання» 5-7 червня 2023 р. організовано поїздку української делегації до Німеччини з метою ознайомлення із системою ведення лісового господарства у Німеччини, зокрема щодо переформування лісових насаджень, спрямованого на створення стійких до зміни клімату лісових екосистем.

Давиденко К.В., Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації; kateryna.davydenko74@gmail.com

Корзун С.В. Державне агентство лісових ресурсів України

Батуркін Д.О. Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Харківлісозахист»

До складу делегації входили представники Державного агентства лісових ресурсів України (Сергій Корзун), Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького (Катерина Давиденко) і Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлвсозахист» (Денис Батуркін). Для ознайомлення було вибрано декілька лісогосподарських підприємств Баварського державного лісового господарства (Bavarian State Forest Enterprise (BaySF), https://www.baysf.de/de.html).

Німеччина – одна з найбагатших на ліси країн Європи, а федеральна земля Баварія має найбільшу площу лісу (з 2,6 млн. га), причому BaySF, якій підпорядковано понад 800 000 га насаджень, є найбільшим лісовим об’єднанням у Німеччині. До складу BaySF входять 41 лісогосподарське підприємство. Створення BaySF у 2005 році було ключовою стратегією реформи управління лісами у Баварії для відокремлення суверенних функцій держави від господарської діяльності. Щороку BaySF заготовляє близько п’яти мільйонів кубометрів деревини. Оскільки BaySF юридично зобов’язане вести зразкове управління лісами, воно надає широкий спектр екосистемних послуг, зокрема стосовно захисту ґрунту, води, повітря, рекреаційних послуг.

У лісах BaySF домінують хвойні насадження, переважно ялина (41 %) та сосна (16 %), по 3 % дугласії, модрини та ялиці. Площа листяних насаджень, зокрема букових і дубових, поступово збільшується, але наразі їхня частка становить лише 18 і 6 %, а частка інших твердолистяних і м’яколистяних – 5 і 6 % відповідно.

Під час відвідування лісництв Ротенкірхен, Шнайтенбах, Родінг та інших ми дізналися про організацію лісових підприємств, впровадження методів наближеного до природи лісівництва та природоохоронні проекти BaySF. Представник BaySF Генріх Віммер презентував результати досліджень лісовідновлення в соснових насадженнях BaySF (Рис.1). Він розповів про ініціативу BaySF щодо відновлення захисних функцій лісу у зв’язку зі зміною клімату, впровадження заходів адаптації насаджень до зміни клімату шляхом проведення лісокультурних заходів, реконструкції насаджень, відновлення мішаних різновікових насаджень.

До 2005 року тут велося традиційне радянське лісове господарство з суцільнолісосічною системою рубок і подальшим вирощуванням лісових культур, у лісовому покриві першого ярусу домінували ялина або сосна. Після 2005 року BaySF почало активно впроваджувати методи сталого ведення лісового господарства: наразі тут узагалі відсутні суцільні рубки головного користування, а ялинові і соснові одновікові ліси шляхом вибіркових рубок поступово замінюють на мішані листяні з переважанням бука і багатоярусною ступінчастою структурою деревостану. У деякі роки тут призначали суцільні санітарні рубки у ялинниках після спалахів короїда-друкаря та всихання сосни після засухи 2016 року.

BaySF проводить лісовпорядкування для всіх підприємств самостійно (або за бажанням наймає додаткових фахівців) раз на 10 років і визначає обсяг лісозаготівлі. Рішення, скільки і коли рубати, приймають вже на місті голови або заступники кожного з 41 підприємств, а дерева перед рубкою вимічає лісничий, який і наймає приватних підприємців з харвестером для рубки. Тут відсутні лісорубні квитки, матеріально-грошові оцінки лісосіки, бирки електронного обліку деревини і, до речі, – переліки заходів поліпшення санітарного стану лісів та інші погоджені в міністерствах документи. В Баварії, на відміну від інших федеральних земель, не заборонені суцільні рубки: дозвіл від лісової адміністрації регіону потрібний лише на суцільну рубку в захисних лісах. Водночас за останню декаду кількість суцільних рубок різко знизилась, їх призначають лише для «рубок порятунку» (salvage logging) у випадках масового всихання ялини (вітровали й осередки короїда-друкаря) та сосни (посуха).

Важливим етапом нашої поїздки було ознайомлення з методами створення стійких лісових культур у регіоні в соснових насадженнях на бідних піщаних землях. BaySF впроваджує стратегію перетворення чистих соснових і ялинових лісів на мішані хоча б з 4–5 видами дерев (наприклад, сосною, дубом, буком, ялиною, ялицею), щоб підвищити стійкість майбутніх лісів до наслідків зміни клімату, таких як урагани, посухи або спалахи стовбурових шкідників. Після чергового прийому поступової рубки, який повторюють раз на 5 чи 10 років, лісники оброблюють ґрунт на 5–10 см (soil scarification), щоб не порушити його структуру. На бідних піщаних ґрунтах сосна відновлюється дуже добре, а лісники відразу підсівають суміш насіння листяних порід, щоб пришвидшити переформування соснових і ялинових монокультур на мішані ліси з принаймні 30 % листяних дерев. Загалом близько 99 тисяч гектарів хвойних лісів у Баварії мають бути перетворені на мішані (Рис.2).

У соснових насадженнях із багатшим ґрунтом стимулюють відновлення дуба. Як розповів Генріх Віммер, висівають жолуді дубів Quercus robur і Q. petraea та огороджують для захисту від дичини (Рис.3). Для підвищення біорізноманіття також висаджують (до 10 %) садивний матеріал із закритою кореневою системою дугласії (Pseudotsuga menziesii), ялиці (Abies alba) та інших порід (Рис.4). Від 2010 року лісники Баварії користуються регіональними рекомендаціями стосовно вимог видів дерев до умов вирощування (залежно від кліматичних зон, рельєфу, ґрунту тощо). Завдяки підбору порід виходячи з характеристик ділянки створюють стійкі мішані різновікові насадження. Так, нині дуже популярна дугласія, що росла в Європі до льодовикового періоду, потім зникла й була знову завезена в Європу з Північної Америки близько 200 років тому. Наукові дослідження та 20-річний практичний досвід підтвердили доцільність вирощування дугласії в лісах Баварії.

На найбільш бідних піщаних ґрунтах Генріх Віммер разом із лісничими продемонстрував успішне природне відновлення сосни (Pinus sylvestris) на ділянках, де 10 і 20 років тому проводили перші прийоми поступових рубок і сприяння природному поновленню. Він пояснив, що баварські лісівники вибирають для наступного прийому рубки 120–140 річні дерева діаметром 40–45 см, а лісовідновлення планують змішаними методами – через сприяння природному поновленню, внесенням насіння листяних порід, фруктових дерев і чагарників, а якщо ґрунтові умови дозволяють, садінням саджанців із закритою кореневою системою для підтримання лісового біорізноманіття та створення мішаних стійких насаджень (Рис.5).

Соснові насадження на багатих ґрунтах баварські лісівники поступово перетворюють на буково-дубові з домішкою сосни. Так, протягом 20 років, лісівники поступово вилучали сосну, створюючи умови для росту бука, а на відкритих ділянках – і дуба, в результаті чого насадження перетворилося на букове (приблизно 60 %) з домішкою дуба (20 %), сосни (10 %) та різних інших листяних порід (10 %). Учасники поїздки погодилися, що наближене до природи лісівництво є ключем до розвитку стійких, економічно та екологічно збалансованих лісових насаджень Баварії (Рис.6).

Рендольф Ширмер (Баварська лісова адміністрація, AWG) розповів, що в управлінні лісами власників підтримує Баварська лісова адміністрація шляхом консультацій на рівні громади, професійного навчання та фінансової підтримки, що сприяє впровадженню різних підходів для створення багатофункціональних, стійких і наближених до природи лісів Баварії.

Всі учасники відвідали зруб у ялинових насаджень на невисоких схилах, де дозволені суцільні рубки. Рубки проведені на землях BaySF та у приватних лісах площею від 2 до 100 га. Після суцільної рубки залишають поодинокі дерева сосни та листяних порід, а також усі залишки деревини – для збагачення ґрунту (Рис.7). Залишки деревини подрібнюють і залишають у лісі, що стимулює регіональна адміністрація, яка виплачує компенсацію власнику лісів.

Після рубки на землях BaySF здійснюють обробіток ґрунту й висаджують суміші насіння листяних дерев (бука, клена, липи, горобини, фруктових дерев) і чагарників. Цей експеримент проводить BaySF разом із великою лісотехнічною компанією для визначення оптимальних технологій машинного висівання насіння у Баварії. Лісники BaySF вважають, що перетворення чистих соснових чи ялинових лісів на мішані є ефективним методом подолання ризиків зміни клімату (Рис.8).

Загалом баварські лісники розуміють можливі наслідки зміни клімату і необхідність створення мішаних лісів. Так якщо одна з порід дерев гине під впливом несприятливих погодних умов або шкідників, то інша порода дерев зберігається. Рекомендації щодо лісовідновлення у Баварії постійно переглядають і модифікують на основі нових результатів досліджень і практичного досвіду у лісовому господарстві. Тому баварські лісівники сприймають переформування лісів, яке розпочато з 2005 року, як порівняно надійній захід адаптації до зміни клімату. Таке переформування враховує економічні, екологічні й соціальні аспекти та орієнтоване на майбутнє створення стійких лісів (Рис.9).

Рендольф Ширмер (AWG) продемонстрував експериментальні ділянки BaySF, які фінансує і досліджує Баварська лісова адміністрація разом із Баварським Інститутом лісу (Bavarian State Institute of Forestry, LWF). З метою подальшого дослідження оптимальних порід дерев, що стійкі до посухи, в одному з підприємств BaySF висаджені клонові плантації різних підвидів сосни чорної (Pinus nigra). Оскільки цей вид росте в усій Європі від Іспанії до Криму, поширений у Малій Азії, на Кіпрі та у Атлаських горах, тому насіння для плантації отримано з понад 40 клонових плантацій різних країн. На сьогодні насадженням близько 20 років, і можна вже побачити відмінності у рості різних походжень. Щорічно визначають основні таксаційні показники, щоб вибрати найбільш перспективні підвиди та клони для подальшого лісовідновлення (Рис.10).

Таким чином, ведення лісового господарства Баварії спрямоване не тільки на вирішення економічних завдань, але й з урахуванням його значення для навколишнього середовища, особливо для збереження лісового біорізноманіття, водного балансу, підтримання чистоти повітря та інфраструктури. Іноді в Баварії виникають конфліктні ситуації щодо ведення лісового господарства між лісівниками і, наприклад, громадськими об’єднаннями, орієнтованими на захист природи. В цьому разі згідно з федеральними законами на одній і тій самій площі перевагу мають захисні функції лісу, що й визначає прийняте рішення.

Метою лісівників Баварії є також створення умов для того, щоб усі зацікавленні сторони могли використовувати ліс в майбутньому не тільки як ресурс, але з екологічного погляду. Адаптація лісу до зміни клімату є невідкладним і довгостроковим завданням, саме тому в Баварії перетворення лісів на наближені до природних почало реалізовуватися близько 20 років тому і сьогодні можна побачити позитивні зміни.