Відмерла деревина — невіддільна складова повноцінного функціонування лісової екосистеми. Вона підтримує продуктивність лісу у відновленні молодих дерев, слугує середовищем існування та джерелом харчування для низки живих організмів, запобігає ґрунтовій ерозії та забезпечує довгострокове зберігання вуглецю, пом’якшуючи наслідки зміни клімату. Та попри свою цінність, мертва деревина є рідкістю як для лісів України, так і багатьох країн Європи, а її вилучення — однією з головних загроз для виживання близько третини лісових видів.

Збільшення кількості мертвої деревини в експлуатаційних лісах та забезпечення природної динаміки на заповідних територіях стане значним внеском у збереження стійких до змін клімату лісів та їх біорізноманіття. Вбачаючи в цьому одне з основних завдань для себе, WWF-Україна презентував дослідження «Найкращі практики менеджменту мертвої деревини». 

Мертва деревина — не надлишок, а життєво необхідний елемент для нормального функціонування лісових екосистем. WWF закликає уряди країн Європи, лісокористувачів та представників деревообробної промисловості вживати заходів для збереження біорізноманіття в лісах, і до 2030 року збільшити кількість мертвої деревини в бореальних лісах і лісах помірних широт до 20–30 м3 на 1 гектар.

Пошук балансу між збереженням мертвої деревини як важливого компонента природного біорізноманіття та соціально-економічними функціями лісів — непростий виклик, що потребує розробки детальних планів менеджменту з врахуванням функціонального призначення лісових насаджень та типів лісорослинних умов. 

Дослідження «Найкращі практики менеджменту мертвої деревини» присвячено розгляду практик сталого менеджменту мертвої деревини та висвітлює ряд питань:
 

1. Аналіз законодавчих норм, що сприяють або перешкоджають залишенню мертвої деревини в лісах різних категорій, а також у міських та приміських зелених зонах України.
2. Дослідження законодавства та практик управління мертвою деревиною у країнах Центрально-Східної Європи.
3. Розгляд і надання пропозицій з удосконалення законодавчих норм і практик щодо залишення або приземлення окремих старовікових дерев.
4. Надання рекомендацій щодо удосконалення нормативно-правової бази, що дозволить покращити менеджмент мертвої деревини та сприятиме збереженню біорізноманіття.