Ост аннім часом набирає темпів поширеність соснового підкорового клопа (Aradus cinnamomeus Panz.). Довгий час даний вид вважали нешкідливою комахою, і його перебуванню в насадженнях не придавали значення, а викликане ним ослаблення зростання молодих сосен, зазвичай,  приписували посухам, ґрунтовим умовам та ряду інших причин.

Сосновий підкоровий клоп розповсюджений в багатьох країнах Європи та СНГ- всюди в ареалі сосни звичайної. В Україні особливо шкодить у степовій та лісостеповій зонах.

Клопи (личинки і дорослі комахи) годуються соками лубу, камбію та поверхневих шарів заболоні. Під час живлення вони виділяють токсичні речовини, які негативно позначаються на рості сосен. В місцях ураження клопом трахеїди деревини перетворюються в ранову паренхіму, яка перериває водопровідні шари трахеїд деревини і перешкоджає циркуляції води вгору. Шар ранової  паренхіми не дає руху як прямому струму вологи, так і її пересуванню по обхідних шляхах, які проходять через радіальні стінки трахеїд і по серцевинних променях. Надалі ненормальна циркуляція води вгору викликає відмирання і всихання вершин сосен. При цьому падає їх продуктивність.

Осередки клопа формуються порівняно повільно. В культурах сосни шкідник з’являється як тільки в неї починає утворюватися луската кора ( у віці 5 – 6 років). Максимальної  чисельності  клоп набуває в культурах віком 15 – 18 років. Висока чисельність популяції клопа триває на протязі декількох років, та поступово знижується по досягненню культурами 20 – 25 років, коли на соснах починає переформовуватися кора: в нижній частині стовбурців зникає лускатість та утворюється груба пластинчата кора, лишаючи тим самим шкідника місць проживання.

Перші зовні ознаки заселення сосни клопом з’являються вже наприкінці літа: хвоя останніх років верхньої частини стовбура втрачає блиск, жовтіє та опадає, а хвоя поточного року залишається незмінною. При цьому кора на деревах вздовж та впоперек розтріскується, відстає та починається смолотеча. В наступному році травневий приріст суттєво вкорочується. При інтенсивному пошкодженні відбувається всихання верхівок та верхівкових бруньок, яке з кожним роком охоплює все більшу кількість бокових пагонів.

В поточному році спеціалістами ДСЛП «Харківлісозахист» розвиток підкорового соснового клопа виявлено в соснових насадженнях ДП «Великоанадольське ЛГ» Донецького ОУЛМГ, ДП “Балаклійське ЛГ”, ДП “Зміївське ЛГ” Харківського ОУЛМГ. Осередок належить до категорії виникаючий та потребує подальшого посиленого нагляду.

У профілактичних цілях рекомендується створювати густі, по можливості змішані культури з захисними галявинами з листяних порід. В насадженнях з високою щільністю шкідника дієвою є осіння, або ранньовесняна обробка стовбурів на висоті до 30 см та лісової підстилки навколо стовбурів радіусі 20 – 40 см системними інсектицидами групи «Рогора» (БІ – 58). Також, у боротьбі з клопом задовільні результати спостерігалися після застосування грибного препарату кишково – контактної дії «Боверин» з додаванням невеликої дози інсектициду.