Хвоєлистогризучі комахи в лісі існували завжди, і завжди їм були притаманні спалахи масового розмноження, які повторюються з певним інтервалом в декілька років. Пошкодження листя та хвої даними шкідниками веде до зниження поточного приросту деревини в насадженнях. Знищуючи хвою та листя, комахи порушують нормальний водообмін і асиміляцію, що спричиняє втрату стійкості і продуктивності насаджень. При повторному об'їданні хвої частина хвойних порід може загинути особливо якщо вони ростуть в несприятливих умовах або ослаблені іншими чинниками. Крім того, ослаблені хвоєгризами дерева більш сприйнятливі до інших пошкоджень, наприклад стовбуровими шкідниками або ураженнями короїдами.

В соснового п'ядуна зимує лялечка у лісовій підстилці. На відміну від соснової совки, в якої метелики вилітають рано навесні, лялечка соснового п'ядуна потребує додаткового накопичення тепла для закінчення розвитку. За літературними даними, літ соснового п'ядуна у різні роки та у різних місцевостях може розпочинатися з середини травня та тривати до кінця червня.

В соснового п'ядуна збіг початку масових розмножень з високою температурою повітря у липні попереднього року, і меншою мірою - у вересні поточного року. Шкодочинність гусениць соснового п'ядуна полягає в здатності знищувати весь фотосинтезуючий апарат дерева.

Особливої шкоди сосновий п'ядун завдає молодим та середньовіковим сосновим насадженням. Економічний збиток, що наноситься шкідником в період спалахів масового розмноження, дуже великий. Після багатократного об'їдання гусеницями крон дерев та неспроможності відновити хвою, деревостани сильно ослабляються і починають всихати на великих площах. Такі деревостани стають осередками масового розмноження наступної групи шкідників лісу - стовбурових комах.

Ці комахи (короїди, вусачі, златки та ін.) поселяються спочатку під корою, чим остаточно гублять дерево, а потім починають заселяти деревину, прокладаючи ходи в її товщі. За 1-2 роки стовбури загиблих дерев виявляються поточеними настільки, що деревина повністю втрачає господарську цінність.

За останні декілька десятиріч осередки масового розмноження соснового п'ядуна відмічались у держлісгоспах Донецького, Луганського, Полтавського та Харківського регіонів.

Дослідження показують, що осередки масового розмноження виникають на тих самих ділянках, якщо не змінюються суттєво віковий, порідний склад насаджень та інші екологічні умови. Швидке підвищення температури навесні створює сприятливі умови для спалахів соснового п'ядуна.

В осінній період, чим швидше знижується температура повітря, тим сприятливіші умови для спалахів соснового п'ядуна. Якщо зниження температури починається пізніше - період живлення гусениць збільшується.

З 2014 по 2016 рік кліматичні умови сприяли поступовому накопиченню популяцій соснового п'ядуна. До 2016-2017 років умови стали вкрай сприятливими, що створило серйозну загрозу для лісів.

Лісовій охороні в уражених районах необхідно проводити регулярний моніторинг та обстеження разом із фахівцями лісозахисної служби для своєчасного виявлення та ліквідації осередків розмноження.

Згідно з дослідженнями В.Л. Мєшкової, інтервали між масовими розмноженнями соснового п'ядуна складають 4-6, 10-12 та 23 роки.

Первинні осередки зазвичай виникають у високоповнотних, чистих сосняках, переважно в середині насадження, розташованих на рівнинних ділянках.

Моніторинг і контроль зимуючих лялечок слід проводити пізньої осені під лісовою підстилкою або у верхніх шарах ґрунту. Вибірку слід проводити випадковим методом для точної оцінки щільності популяції.

За даними лісопатологічного обстеження 2017 року, спостерігалося зростання популяції соснового п'ядуна у Дворічанському та Куп'янському лісництвах, де уражена площа склала 382 га, з яких 338 га потребували ліквідаційних заходів у 2018 році.

Також осередок масового розмноження був зафіксований у Національному природному парку "Святі Гори" Донецької області на площі 2328 га, з яких 177 га зазнали серйозних ушкоджень. Лабораторний аналіз зібраних лялечок показав 100% життєздатність, що свідчить про подальше поширення шкідника.