13:16 Міжнародний семінар «Захист соснових насаджень від шкідників і хвороб лісу» | |
Міжнародний семінар «Захист соснових насаджень від шкідників і хвороб лісу» (Regional workshop on combating dieback of pine forests) відбувся в Гомелі. Упродовж трьох днів (24–26 квітня) вчені та лісівники з Білорусі, США, Німеччини, Італії, Угорщини, Росії та України обговорювали проблему всихання соснових насаджень, способи раннього виявлення осередків масового розмноження шкідливих комах і заходи захисту лісу. Організаторами семінару були Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) і Міністерство лісового господарства Республіки Білорусь. Від України у роботі семінару брали участь старший науковий співробітник лабораторії захисту лісу УкрНДІДГА кандидат с.-г. наук Ю.Є.Скрильник, директор ДСЛП «Харківлісозахист» К.В.Давиденко, директор ДСЛП «Херсонлісозахист» Т.Г.Касич та директор ДП «Іванківське ЛГ» Київського ОУЛМГ О.М.Кацалап Семінар відкрив перший заступник міністра лісового господарства Білорусі Олександр Кулик, який підкреслив важливість проведення семінару такого рівня в лісовій галузу Білорусі, оскільки для подолання поширення масове всихання хвойних насаджень у багатьох регіонах необхідна співпраця лісівників і вчених різних країн. Науково доведеним є факт інтенсивної зміни кліматичної системи планети, зокрема пов’язаної зі збільшенням обсягів викидів парникових газів в атмосферу. Для пом’якшення наслідків зміни клімату необхідно, щоб лісові насадження були спроможними пристосуватися до таких змін, оскільки ліси мають важливе значення для кліматичного режиму планети завдяки абсорбції вуглецю (Robledo, 2008). В Україні більшість лісових насаджень мають штучне походження, багато з них чисті за складом і ростуть на межі можливого існування лісів. Такі насадження найбільш потерпають від шкідників, хвороб та антропогенних чинників. Тому постійно діючі осередки масового розмноження шкідливих комах і поширення збудників хвороб існують і будуть існувати постійно в більшості регіонах України, причому навіть у лісовій зоні на деяких ділянках умови мікроклімату є сприятливими для поширення процесів усихання лісів (Мєшкова, 2014). Проблема так званого «короїдного всихання сосни» існує в багатьох країнах, як наслідок несприятливих для насаджень погодних умов (посушливого вегетаційного сезону декількох років) та дії антропогенних чинників. Семінар розпочався безпосередньо в лісових насадженнях Гомельської області, де у 2015 році виявили перші осередки верхівкового короїда, а у 2016 на півдні області вже були проведені перші санітарно-оздоровчі заходи. Олександр Кулик розповів, що у 2017 році площа суцільних санітарних рубок сягала близько 30 тисяч гектарів на всій території Білорусії. Він повідомив, що лісова охорона Білорусі разом із науковцями розробила алгоритм для термінової локалізації осередків короїдів, згідно з яким особливу увагу приділяють їхньому вчасному виявленню, вивезенню заготовленої деревини та лісосічних залишків на переробку, як мінімум – подрібнення. Він також відмітив, що використання феромонних пасток, що виробляє ДНУ «Інститут лісу НАН Білорусі», дає змогу своєчасно виявити нові осередки короїдів (але не ліквідувати їх!). Експерти та учасники семінару оглянули зруб суцільної санітарної рубки 2017 та 2018 рр., свіжі поселення короїда (після зимівлі) на модельних деревах, а також феромонні пастки, розміщені на зрубах не менш як 25 метрів від стіни лісу. Массімо Факколі, експерт з Італії, порекомендував розміщати феромонні пастки на відстані не менше 30, а краще 40–50 метрів від стіни лісу, оскільки близько розташовані до лісу пастки приваблюють жуків не тільки в пастку, а й безпосередньо в ліс.
Після огляду ділянок засідання були продовжені в ДНУ ««Інститут лісу НАН Білорусі». Пленарне засідання відкрили перший заступник міністра лісового господарства, Олександр Кулик і директор інституту професор О.І.Ковалевич, причому останній стисло розповів про роботи інституту та результати сумісної роботи науковців і лісівників у захисті лісів. Начальник управління лісового господарства Міністерства лісового господарства Республіки Білорусь Миколай Юревич розповів, що у 2017 році площа заселених короїдом насаджень сягала 130 тис. га, причому суцільні санітарні рубки призначені на 29 тис. га, вибіркові – на 47 тис. га. На березень 2018 року загальна площа всихаючих від короїдів насаджень сягає 54 тис. га, а вже вилучено суцільними рубками 10 тис. га. У 2018 році у Республіці Білорусь було виставлено 12 тис. феромонних пасток, які виробляє Інститут лісового господарства (м.Гомель). На жаль, науковці визначили, що феромонні пастки не мають достатньої ефективності для захисту і можуть бути використані лише для моніторингу поширення верхівкого короїда в насадженнях. Микола Юревич доповів, що в осередках масового розмноження короїдів своєчасно вилучають свіжозаселені дерева згідно з Рекомендаціями щодо проведення санітарно-оздоровчих заходів і чинного законодавства
Він також зазначив, що на жаль, на сьогодні не існує методів ранньої діагностики свіжезаселених дерев, тому основне питання семінару було отримати досвід зарубіжних експертів щодо виявлення осередків короїдів та інтегрованих заходів захисту лісу. Д-р Массімо Факколі (Італія) розповів, що осередки верхівкового короїда поширилися на значні площі італійських лісів ще 30 років тому, причому найбільш інтенсивні спалахи зареєстровано в південних Альпах. Так, науковці разом із лісівниками використовують алгоритм із трьох кроків для локалізації осередків верхівкового короїда: 1 – моніторингу популяції, 2 – визначення ризику поширення і 3 – стратегії контролю. Щодо моніторингу популяції, італійські вчені спостерігають вже третій спалах верхівкового короїда, починаючи з 1994 року і з 2015 чисельність короїда також почала збільшуватися.
Італійські вчені разом із лісівниками проводять візуальний огляд осередків, картують кожний із них та ведуть моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток. Д-р Массімо Факколі відмітив, що для моніторингу, наприклад, на території Гомельської області Білорусі достатньо використовувати 400 пасток, але важливо визначити «реперні» ділянки де феромонні пастки відображатимуть чітку картину динаміки чисельності популяції. Також необхідно визначити чіткі дати льоту короїдів для кожного регіону – д-р М.Факколі зазначив, що в Італії дати льоту короїдів у південних Альпах і на півночі країни відрізняються на декілька тижнів. Він пояснив, що дуже важливо мати на увазі, що жуки першої генерації (після зимівлі) формують нові осередки, а жуки другої генерації (та сестринських поколінь) сприяють збільшенню площі вже існуючих осередків (тих, що засновані першою генерацією). Також д-р М. Факколі розповів, що в Італії вчені постійно проводять моніторинг кліматичних чинників, санітарного стану заселених дерев на постійних пробних площах, зіставляючи їх із показниками сезонного розвитку та життєздатності шкідника для прогнозування динаміки чисельності популяції. Всі отримані дані вчені використовують для аналізу ризику розвитку й можливості поширення популяції (Pest Risk Assessment), який проводять для верхівкового короїда й інших шкідників. Для цього на постійних пробних площах встановлюють феромонні пастки для моніторингу чисельності популяції протягом вегетаційного періоду, фіксують температуру, опади та інші параметри. Диспенсери у феромонних пастках змінюють у червні, між пиками льоту верхівкового короїда. Пастки встановлюють на зрубах або галявинах, на відстані 30–50 метрів від стіни лісу. На площадках для моніторингу встановлюють 2–3 пастки на 1 га для отримання статистично достовірних даних. «Так, 1–3 пастки на 20–30 га не дають достовірного результату», – підкреслив д-р М.Факколі
Третім, важливим етапом є визначення стратегії контролю верхівкового короїда для відповідних регіонах Італії. Так, для південних, північних, гірських та інших районах була розроблена відповідна стратегія для регіону. В південних Альпах застосовували суцільні санітарні рубки, масово викладали ловильні дерева в сильно заселених районах (випробували феромонні пастки і ловильні дерева в гірських важкодоступних районах Альп) і локалізовано – хімічну обробку окремих дерев, що залишаються в лісі у травні та пізніше (метод зараз не використовують, тому що не дозволено використання хімічних заходів у гірських районах, та й це потребує величезних затрат). Санітарні рубки виконували протягом року після проведення моніторингу, враховуючи що перша генерація короїдів формує нові осередки, а друга поширює межі осередків, що були сформовані першою генерацією.
Проблему вилучення деревини з насаджень вирішували за допомогою вивозення деревини та гілок за допомогою гелікоптерів, а те, що залишалося в лісі, корували або обробляли інсектицидами. На жаль, корування й хімічна обробка потребують значних витрат і не є достатньо ефективними, тому їх використовували лише на площі 1–10 га. Феромонні пастки також розміщували на площадках із високим ризиком загибелі насаджень, де неможливо було провести інші заходи, причому кількість пасток сягала 12–15 шт./ га (така кількість пасток виловлює близько 30–60 % чисельності короїдів (ці дані дуже різняться в експериментах), але не веде до ліквідації осередку). Так, по периметру осередку вирубували й залишали ловильні дерева, а на зрубах виставляли ще феромонні пастки, які обов’язково спустошували щотижня. Також, відзначив вчений, необхідно експериментально визначити порогову чисельність короїдів у феромонних пастках для моніторингу осередків і складання прогнозу щодо їхнього поширення чи згасання. Так, для Італії, чисельність 8 тисяч особин короїдів(в Білорусі це 3 тисячі особин на 1 пастку щотижня!!) в одній феромонній пастці за тиждень свідчить, що осередок буде поширюватися, і тоді там призначають заходи контролю. Якщо чисельність першої генерації більша від чисельності другої популяції, це свідчить про зниження чисельності шкідника і згасання осередку (заходів тоді не призначають, окрім моніторингу). Якщо чисельність першої генерації менш чисельна, ніж другої генерації, це свідчить про розвиток спалаху і поширення осередків учасі та просторі. Д-р М.Факколі припустив, що таку ж трьохкрокову стратегію по верхівковому короїду можливо використовувати в Україні для локалізації осередків шкідника. Д-р Рольф Петеркорд (Німеччина) розповів про моніторинг і заходи контролю короїда-типографа у Національному природному парку в південній Баварії, де з 1981 року зареєстровано вже кілька спалахів. Вчений зазначив, що на території парку моніторинг короїда-типографа ведуть постійно, використовуючи візуальний нагляд (пошкодження), феромонні пастки (200–400 пасток ставлять щорічно на всю територію парку близько 24,5тис. га), модельні дерева для визначення щільності й життєздатності популяції (рубку проводять на моніторингових площадках) та інші параметри, зокрема кліматичні.
Згідно з отриманими даними, німецькі вчені разом із лісівниками ранжували дерева ялини в зонах ризику виникнення або безпосередньо в осередках як зелені, сірі й руді, визначаючи їх як здорові з ризиком заселення, свіже заселені і мертві відповідно. Рубання рудих дерев вже не має сенсу, тому їх залишали у насадженні для збереження біологічного різноманіття, вилучаючи й вивозячи лише «сірі» й «зелені» дерева. На жаль, спалах типографа не вдалось ліквідувати рубками, а лише локалізували осередки у зонах парку, де можливо було вилучити свіжозаселені дерева. У 2017 році Національний парк мав збитки на суму 3.1 млн євро за рахунок дії короїда-типографа, який знищив понад 5 млн кубів деревини, особливо в гірських районах парку, в які неможливо було дістатися та провести рубки, а також у тих частинах, де обмежені всі рубки та хімічні заходи контролю.
Феромонні пастки як захід контролю не використовували останні десятиріччя – взагалі в Німеччині на сьогодні феромонні пастки використовують лише для моніторингу стовбурових шкідників. Численні дослідження виявили, що від 15 до 50% жуків потрапляють у феромонні пастки (10 пасток/га), тому вони не є ефективними для зниження чисельності короїдів, але є ефективними для моніторингу та визначення межі поширення осередків.
Д-р Рональд Білінгз (США, Техас) розповів про узагальнену стратегію моніторингу і захисту лісів від таких стовбурових шкідників: Західні штати США і захід Канади: Гірський сосновий короїд (Mountain pine beetle, Dendroctonus ponderosae) Ялиновий короїд (Spruce beetle, Dendroctonus rufipennis) Західний сосновий короїд (Western pine beetle, Dendroctonus brevicomis) Ялицевий короїд (Douglas-fir beetle, Dendroctonus pseudotsugae) Верхівковий короїд, короїди сосни (Engraver beetles, Ips spp.) Південні штати: Південний сосновий короїд (Southern pine beetle, Dendroctonus frontalis) Сосновий короїд (Engraver beetles, Ips calligraphus) Мексика та Центральна Америка Південний сосновий короїд (Southern pine beetle, Dendroctonus frontalis) Round-headed pine beetle, Dendroctonus adjunctus (Guatemala) Cосновий короїд (Engraver beetles, Ips calligraphus, Caribbean) Вчений розповів про особливості моніторингу кожного з видів шкідників, підкресливши необхідність ретельного вивчення біології й фенології виду з урахуванням кліматичних особливостей різних регіонів. Він зупинився на особливостях стратегії контролю Ips calligraphus та Dendroctonus frontalis, які пошкоджують соснові насадження у більшості країн Північної та Південної Америки. Так, основні напрями превентивних заходів – це вирощування та збереження здорових стійких насаджень, мінімізація пошкодження дерев під час рубок і своєчасне вилучення пошкоджених дерев (шкідниками, хворобами, посухами, вітром тощо, оскільки в першу чергу короїди заселяють ослаблені насадження). Зрубані дерева, що заселені короїдами, треба негайно вивозити, а дерева підвищеної цінності обробляти інсектицидами. Вже загиблі дерева, заселені небезпечними короїдами, залишають у насадженні, оскільки вони вже не мають загрози для поширення («відпрацьовані короїдами») і заселяються комахами – деструкторами деревини. Вчений зазначив, що рубки не ліквідують осередки, а лише локалізують їх певною мірою. Основне призначення цих рубок – знизити чисельність популяції та отримати деревину з мінімальною втратою якості. Так для кожного з видів короїдів визначають буферну зону, щоб використовувати методику Cut-and-Leave – зрубати і залишити, а потім вивезти до вильоту наступної генерації, причому буферна зона і терміни рубок залежать від виду короїда та його фенології. Так, проти одного з найнебезпечніших короїдів Америки використовували буферну зону 100 метрів, залишаючи дерева всередині зони. Д-р Біллінгз зазначив, що стратегія заходів контролю розробляється науковцями для кожного виду короїда з урахуванням клімату регіону, біології і фенології шкідників, особливостей країни або регіону. Представник Департаменту захисту лісів ФАО, д-р Широма Сатипала подякувала експертам за доповіді і надала інформацію щодо глобальних проблем всихання лісів на всіх континентах унаслідок зміни клімату й антропогенного навантаження, а також збільшення ризиків появи інвазійних шкідників і хвороб у лісових насадженнях. Так, 35млн. га лісів у світі щорічно потерпають від шкідників і хвороб, причому близько половини – це пошкодження стовбуровими шкідниками. Професор ДНУ «Інститут ліса НАН Білорусі» В.В.Усеня стисло доповів щодо проблеми всихання соснових насаджень у Білорусі, надавши рекомендації щодо моніторингу та локалізації осередків верхівкового короїда в країні. Так, вчені разом із лісовою охороною проводять феромонний нагляд за верхівковим і шестизубчастим короїдами (методика проведення затверджена у 2017 році), згідно з яким критична чисельність короїдів у феромонних пастках, за якої необхідно проводити санітарно-оздоровчі заходи, становить 3 тисячі особин для верхівкового короїда і 300 особин – для шестизубчастого. В.В.Усеня розповів про основні напрями досліджень інституту для вирощування і збереження здорових насаджень. Директор ДСЛП «Херсонлісозахист» Т.Г.Касич розповіла про ситуацію щодо динаміки поширення всихаючих насаджень в Україні, про особливості розповсюдження осередків верхівкового короїда в західних і центральних регіонах України. Вона навела результати моніторингу верхівкового короїда у Волинській області, трирічні дані температурного режиму, опадів і ґрунтових вод у зоні осередків шкідників, а також повідомила про визначення на поверхні тіла Ips acuminatus гриба Ophiostoma picea, одного з найпоширеніших грибів офіостомової групи, які пов’язані з короїдами. Професор В.Б. Звягінцев (Білорусь) надав інформацію щодо розповсюдження осередків кореневої губки в лісах Білорусі і показав тенденцію формування осередків верхівкового короїда в насадженнях, уражених кореневою губкою. Вчений зазначив, що в більшості випадків осередки межують і мають зону примикання, а верхівковий короїд заселяє дерева по периметру осередку кореневої губки, розповсюджуючись потім далі в насадження. Також було відмічено, що у 2019 році планується розпочати виробництво біологічного препарату проти кореневої губки на основі грибів антагоністів. Доповідь Елени Файнголд була присвячена використанню даних дистанційного зондування для моніторингу та раннього виявлення осередків короїдів. Використання космічних знімків із розподільною здатністю 10 і 30 метрів (Landsat-8, Sentinel-2), які є у вільному доступі, дає змогу одержати інформацію стосовно вологості рослинного покриву, ступеня “зеленого кольору” рослинності, особливостей фотосинтезу. На першій стадії заселення короїдів колір крон не змінюється, а вміст вологи зменшується. Знімки обробляють за допомогою різних фільтрів, виявляють межі зселених ділянок лісу, а потім коригують наземними обстеженнями. Ця технологія може допомогти виявити й інші порушення намету лісу, зокрема внаслідок нелегальних рубок. Доповідь російських експертів О.І.Петрова і В.О.Ліпаткіна була присвячена можливості використання ксилофільних комах як індикаторів фізіологічного стану дерев у насадженнях. На всихаючих деревах формується “стандартний” ксило-сапротрофний комплекс видів. Визначення екологічних показників короїдів (плодючість, життєздатність окремих стадій, кількість маточних ходів на сім’ю тощо) дає змогу визначити тенденції динаміки популяцій. Д-р Норберт Вінлак – представник регіонального офісу Департаменту захисту лісів ФАО також подякував експертам і учасникам за доповіді і особливо білоруським лісівникам за організацію семінару на високому рівні. Він зазначив, що співпраця з міжнародними експертами ФАО та вченими й лісівниками інших країн дає можливість розробки стратегій моніторингу і контролю шкідників та хвороб лісу, створення стійких лісових насаджень. Під час роботи семінару учасники оглянули лабораторії ДНУ «Інститут ліса НАН Білорусі» http://www.forinst.basnet.by/node/8, зокрема лабораторію генетики і біотехнології, яка здійснює генетико-селекційні досліження лісових насаджень (вивчає молекулярно-генетичні механізми патогенезу дерев, технології молекулярного фітопатологічного моніторингу, збереження цінних генотипів деревних порід з використанням біотехнологічних методів, вирощування мікроклонально розмноженого садивного матеріалу деревних порід і т.д.); лабораторію лісовідновлення, охорони і захисту лісу, яка вивчає шляхи відновлення лісових фітоценозів, особливості біології й екології шкідників і хвороб лісу, механізми їхнього регулювання в умовах антропогенного навантаження. Учасники семінару відвідали Генетичний банк насіння лісових деревних видів, створений для збереження генетичного фонду цих видів Білорусі методом ex situконсервації, переробки лісонасінної сировини, зберігання, дослідження зразків насіння, пилку, вегетативних органів тощо. Участь у нараді виявилася дуже корисною, оскільки дала змогу налагодити контакти з фахівцями з інших країн, ознайомитися з проблемами захисту лісу та методами їхнього вирішення.
Директор ДСЛП «Харківлісозахист» К.В.Давиденко В додатках Ви можете переглянути презентації які були розглянуті на семінарі: Remote sensing for monitoring and early Management of bark beetle | |
|
Всього коментарів: 1 | |
| |