Хвоєлистогризучі комахи в лісі існували завжди, і завжди їм були притаманні спалахи масового розмноження, які повторюються з певним інтервалом в декілька років. Пошкодження листя та хвої даними шкідниками веде до зниження поточного приросту деревини в насадженнях. Знищуючи хвою та листя, комахи порушують нормальний водообмін і асиміляцію, що спричиняє втрату стійкості і продуктивності насаджень. При повторному об’їданні хвої частина хвойних порід може загинути особливо якщо вони ростуть в несприятливих умовах або ослаблені іншими чиниками. Крім того, ослаблені хвоєгризами дерева більш сприйнятливі до інших пошкоджень, наприклад стовбуровими шкідниками або ураженнями короїдами. Листяні породи стійкіші, проте повторне об’їдання листя шкідниками також веде до послаблення і можливої загибелі частини дерев. Небезпека всихання лісостанів, пошкоджених хвоє- та листогризучими шкідниками, зростає в посушливі роки, коли тепла і суха погода сприяє розвитку і високій плодючості комах-шкідників.

Також слід враховувати, що погодно-кліматичні умови, які склалися на протязі останніх трьох років, з теплим та сухим літом, із помірно теплою та тривалою осінню, як найкраще сприяли підйому чисельності соснового п’ядуна Bupalus piniarius L.

Для розмноження соснового п’ядуна сприятливими умовами є запізнення весни та ранній початок осені. Це пояснюється необхідністю підтримки певного рівня вологості для нормальної життєздатності лялечок у ґрунті, що не забезпечується в умовах його швидкого прогрівання (рання весна і пізня осінь).

В соснового п’ядуна зимує лялечка у лісовій підстилці. На відміну від соснової совки, в якої метелики вилітають рано навесні, лялечка соснового п’ядуна потребує додаткового накопичення тепла для закінчення розвитку. За літературними даними, літ соснового п’ядуна у різні роки та у різних місцевостях може розпочинатися з середини травня та тривати до кінця червня.

Проте більшість спалахів масових розмножень соснового п’ядуна розпочиналися у роки, коли середня температура повітря у травні перевищувала 13ºС, а більшість спалахів – у роки, коли температура червня перевищувала 19ºС. Це означає, що при теплому травні та червні швидше прогрівається лісова підстилка, вилітають метелики та відкладають яйця. Більш ранній вихід гусениць з яєць дає їм змогу пройти більшу частину розвитку у найтепліші дні.

Подібно до термінів льоту метеликів, відродження гусениць також розтягнуте у межах того ж самого насадження.

Метелики відкладають яйця на торішню хвою на другий день після вильоту і лише при високій щільності особин або при сильному пошкодженні старої хвої – на хвою поточного року, яка на цей час ще росте. Живлення гусениць соснового п’ядуна триває до осені. При цьому темпи розвитку гусениць молодших віків залежить від температури, а приблизно з середини серпня зростає роль фотоперіоду. Тривалість розвитку гусениць соснового п’ядуна коливається від 72 до 95 днів.

Дата спуску гусениць у підстилку для лялькування фактично збігаються з періодом стійкого переходу температури вниз через 10ºС. Гусениці соснового п’ядуна починають спускатися у підстилку практично одночасно, не залежно від термінів відродження. Вже в підстилці відбувається лялькування.

Для соснового п’ядуна визначений збіг початку масових розмножень з високою температурою повітря у липні попереднього року, і меншою мірою – у вересні поточного року. Шкодочинність гусениць соснового п’ядуна полягає в здатності знищувати весь фотосинтезуючий апарат дерева.

Особливої шкоди сосновий п’ядун завдає молодим та середньовіковим сосновим насадженням. Економічний збиток, що наноситься шкідником в період спалахів масового розмноження, дуже великий. Після багатократного об’їдання гусеницями крон дерев та неспроможності відновити хвою, деревостани сильно ослабляються і починають всихати на великих площах. Такі деревостани стають осередками масового розмноження наступної групи шкідників лісу – стовбурових комах.

Ці комахи (короїди, вусачі, златки та ін.) поселяються спочатку під корою, чим остаточно гублять дерево, а потім починають заселяти деревину, прокладаючи ходи в її товщі. За 1-2 роки стовбури загиблих дерев виявляються поточеними настільки, що деревина повністю втрачає господарську цінність, а лісове господарство зазнає величезних збитків.

За останні декілька десятиріч (згідно «Книги обліку осередків шкідників і хвороб лісу») осередки масового розмноження соснового п’ядуна відмічались у держлісгоспах Донецького ОУЛМГ (ДП «Лиманське ЛГ»), Луганського ОУЛМГ (ДП «Кремінське ЛМГ», ДП «Новоайдарське ЛМГ», ДП «Сєверодонецьке ЛМГ»), Полтавського ОУЛМГ (ДП «Кременчуцьке ЛГ») Харківського ОУЛМГ (ДП «Жовтневе ЛГ», ДП «Зміївське ЛГ», ДП «Ізюмське ЛГ», ДП «Куп’янське ЛГ»).

Доведено, що осередки масового розмноження хвоєгризучих під час чергового спалаху виникають на тих самих ділянках, якщо не змінюються суттєво віковий, порідний склад насаджень та інші екологічні умови. В областях із швидким наростанням температури навесні складаються кращі умови для соснового п’ядуна. Останнє не суперечить попередньому висновку, адже чим пізніше починається весна, тим вона швидше розвивається.

В осінній період, слід зазначити, чим швидше знижується температура повітря, тим сприятливіші умови для спалахів соснового п’ядуна. Адже температура зменшується швидше, але коли зниження її починається пізніше – період живлення гусениць збільшується.

Погодно-кліматичні умови, які склалися на протягом вегетаційних періодів 2014 – 2016 років (липень – вересень) сприяли поступовому накопиченню соснового п’ядуна. За даними біогідротермічного показника (БГТП) протягом 2014-2015р.р. рівень загрози складав 2 бали (для розвитку шкідників, як і для насаджень, складаються невизначені умови); у 2016-2017 р.р. рівень загрози складав 5 балів (для розвитку шкідників складаються найсприятливіші умови, які викликають досить загрозливу ситуацію для насаджень).

Лісовій охороні у лісгоспах, де вже були зареєстровані осередки соснового п’ядуна, необхідно вести постійний нагляд у насадженнях (рекогносцирувальне обстеження, обстеження насаджень методом маршрутних ходів), разом із спеціалістами спеціалізованої служби лісозахисту з метою своєчасного виявлення осередків масового розмноження популяції шкідливої комахи та призначення лісозахисних заходів.

За даними досліджень, викладених В.Л.Мєшковою (“Історія і географія масових розмножень комах хвоє-листогризів”, Харків: Майдан, 2002.-244с.) інтервали між масовими розмноженнями соснового п’ядуна складають 4-6,10-12,23роки.

Первинні осередки соснового п‘ядуна виникають як правило у високоповнотних, чистих сосняках, переважно в середині насадження, які розміщені на рівнинних чи понижених ділянках лісу.

Згідно фенологічних строків розвитку виду, стаціонарний нагляд та контрольні обліки зимуючого запасу лялечок проводять пізньої осені під лісовою підстилкою або у верхніх шарах ґрунту. Під час проведення контрольних обліків чисельності виду ділянки вибираються тільки методом випадкової вибірки. Вивчення розподілу лялечок свідчить про те, що епіцентр чисельності знаходиться вглиб насаджень.

За даними лісопатологічного обстеження, проведеного спеціалістами ДСЛП «Харківлісозахист» восени 2017 року відмічається поступовий підйом чисельності особин виду у соснових насадженнях Дворічанського та Куп’янського лісництв ДП «Куп’янське лісове господарство». Під час лісопатологічного обстеження було виявлено, що осередок масового розмноження перебуває на фазі зростання чисельності. Площа осередку за даними осіннього лісопатологічного обстеження 2017року складає 382га, в т.ч. потребує у 2018році проведення винищувальних заходів на площі 338га. Під час лісопатологічного обстеження було відібрано лялечки з лісової підстилки для проведення лабораторного аналізу.

Також осередок масового розмноження соснового п’ядуна відмічено у соснових насадженнях НПП «Святі Гори» Донецької області на площі 2328га. Тут шкідник завдав значної шкоди сосновим насадженням на площі 177га. Для визначення рівню загрози насадженням на 2018 рік, зібрані лялечки соснового п’ядуна проаналізовані у лабораторних умовах. Результат лабораторного аналізу виявив 100% життєздатність зимуючої стадії, відсутність біотичних чинників, які могли б регулювати чисельність виду та надмірно високий запас лялечок у лісовій підстилці. Всі ці фактори сприятимуть не тільки подальшому збільшенню пошкодження асиміляційного апарату, а й збільшенню площі пошкодження соснових насаджень.