21-26 травня група українських спеціалістів лісозахисних підприємств відвідала Туреччину для стажування у галузі використання біологічних і біотехнічних методів контролю шкідників і хвороб. Голова делегації – Давиденко Катерина (директор ДСЛП «Харківлісозахист»), а також чотири спеціаліста – Батуркін Денис (заст. директора – головний мікробіолог ДСЛП «Харківлісозахист»), Венгер Віра (зав. лабораторією ДСЛП «Львівлісозахист»), Ірина Приянчук (інженер – лісопатолог ДСЛП «Вінницялісозахист»), Марія Скрипкіна (зав. лабораторією ДСЛП «Херсонлісозахист») провели п’ять днів в Регіональному лісовому директораті м. Артвін.

Семінар по стажуванню відкрив Директор регіонального управління лісами в м. Артвіні (Туреччина) Селім Гербітоглі, який привітав українську і киргизьку делегації, розповів про лісові насадження регіону і важливість міжнародної співпраці у біологічному захисту насаджень від шкідників і підкреслив, що кордони є між країнами, а між лісами нема кордонів.

Голова департаменту по боротьбі з шкідливими комахами і хворобами (Генеральний лісовий директорат Туреччини, Анкара), Акін Емін детально розповів щодо структури Директорату по управлінню лісами в Туреччині, про основних шкідників і хвороб лісових насаджень, історію початку використання біологічних заходів. Так на сьогодні в Туреччині існує Державна програма підтримки лісового господарства, яка спрямована на використання виключно механічних, біологічних і біотичних заходів захисту лісу та зменшення обсягів використання хімічних препаратів.

Сіткі Озтюрк, голова відділу моніторингу лісових екосистем (Департамент по боротьбі з шкідливими комахами і хворобами Туреччини), розповів про параметри, які використовують в Туреччині для оцінювання функціонування лісових екосистем, шкал дефоліації дерев різних порід і категорій. Так, Департамент по боротьбі з шкідливими комахами і хворобами Туреччини забезпечує друкування порадників і довідників з кольоровими фото для лісних спеціалістів з метою визначення категорій санітарного стану лісів для загального моніторингу, а також визначення ступеню пошкодження дерев комахами і шкідниками по кожній породі дерев, що росте в лісах Туреччини.

Д-р Метін Карадаг, голова відділу карантину (Департамент по боротьбі з шкідливими комахами і хворобами Туреччини) розповів, що поряд з карантинною службою Туреччині, в Генеральному лісовому директораті існує служба, яка займається фіто санітарним моніторингом інвазивних і карантинних видів лісу. Він розповів про основні заходи для забезпечення постійного моніторингу інвазивних видів і навів декілька прикладів карантинних шкідників, що недавно потрапили в Туреччину і приносять значні збитки лісам країни.

Камуран Бірінчі, начальник відділу по порушенням в лісовому господарстві, зброї і правових відносин, розповів, що Конституція Туреччини передбачає сувору адміністративну і кримінальну відповідальність на незаконні рубання, підпал лісу тощо. Він надав приклади заходів і механізмів запобігання різних видів порушень та проведення контролю діяльності лісових підприємств.

Деніз Чакар, біолог лабораторії в Артвіні, поділилась знаннями і напрацьованою методикою використання гіповірулентних штамів гриба Cryphonectria parasitica (Murrill) від раку каштанів. Так, в природних ареалах і штучно створених молодих насадженнях різних регіонів світу кора каштана посівного або їстівного (Castanea sativa Mill.) масово уражається раком. Збудник захворювання – гриб Cryphonectria parasitica, який, поширюючись по камбіального шару і тканинам заболоні, викликає некротізацію, гіпертрофію, руйнування і відшарування кори. Колонізація судин міцелієм і токсичні метаболіти гриба сприяють масовому відмиранню крони, пагонів і, як наслідок, загибелі уражених дерев. Моніторинг мікроеволюційних процесів в природних популяціях гриба в різних регіонах світу виявив варіювання генотипної мінливості та внутрішньовидового поліморфізму культурально-морфологічних ознак C. parasitica за рівнем вірулентності дозволив турецьким вченим і потім виробничникам використовувати гіповірулентний штам як біологічний захист каштанів від раку. Так, у біолабораторії зараз виробляється паста, що містить поживне середовище і міцелій гіповірулентного гриба C. Parasitica, яка дуже успішно використовується в причорноморському ареалі Туреччини.

Тунджай Кан, представник Регіонального лісового директорату м. Ізмір розповів про вирощування в лабораторії красотіла пахучого – жукаCalosoma sycophanta , який помітно знищує популяції молей, листокруток, непарного шовкопряда, кримського плосконоса та інші види комах. Це зоофаг широкого профілю, але живиться переважно гусеницями метеликів. Екологію цього виду вивчав та розробляв засоби використання його для захисту лісу О.І.Воронцов. На сьогоднішній день, в Туреччині вирощують і випускають тисячі жуків Calosoma sycophanta , а в Ізмірі ефективністьборотьби проти гусениць шовкопряда-золотогуза, непарного шовкопряда і соснового похідного шовкопряда складає 65-90% в залежності від чисельності популяції. Крім того, постійний багаторічний випуск в лісові насадження особин жуків запобігає значної дефоліації насаджень – навіть в період спалаху масового розмноження гусениць, дефоліація складає 25-30%.

Завідуючий лабораторією в Артвіні, біолог Яшар Аксу, розповів про основних стовбурових шкідників регіону і Туреччини, а також навів результати пошуку паразитів і шкідників, методику вирощування різних паразитів. Так, одним з основних шкідників ялини східної (Picea orientalis) у Туреччині є Dendroctonus micans (Kugelann) (Coleoptera: Curculionidae, Scolytinae). В доповіді були проаналізовані спектр хижаків і паразитів турецьких популяцій великих ялинових короїдів. Патогени і паразити зустрічаються в різних кількостях і комбінаціях в осередках жука у п’яти турецьких населених пунктів Чорноморського регіону у пошкоджених ялинових насадженнях.Dendroctonus micans (Kugelann) (Coleoptera: Curculionidae) викликав серйозні спалахи і викликає загибель мільйонів ялинових дерев (Picea оrientalis (L.) Link.) в регіоні Чорного моря Туреччини з моменту його відкриття в 1966 році. Крім поранених і повалених дерев, часто може заселяти здорові і ослаблені дерева. У заражених деревостанах часто можна помітити успішні атаки, а також дерева з перерваними атаками. Поодинокі жуки заселяють нижню частину стовбурів, і вони, як правило, не призводять до пошкодження і загибелі дерев. Але після заселення Dendroctonus micans нижньої частини стовбура, Ips typographus заселяє вже ослаблене дерево, швидко призводячи до загибелі дерев. Польові дослідження заселення і послідовність інвазій досліджується і аналізується постійно з 2001 року на 120 експериментальних ділянках. Польові дослідження і моніторинг проводяться на північному сході Туреччини в Стамбулі, Гіресуні, Артвіні, Трабзоні тощо, з травня по жовтень кожного року. Заселення D. micans обстежуються на стовбурі до висоти 2 м дерев, фіксуючи успішні атаки і кількість засмолених вхідних отворів. Стадії розвитку та число жуків розраховувались в їх ходах. Жук був виявлений в 95,8% ділянок, на 21,7% ялинових дерев, 11,1% атакованих дерев було заселені успішно. Більшість атакованих дерев мали тільки одну успішну атаку. 69% від вхідних отворів, були на висоті до 1 м, а 31% з них були на висоті від 1 до 2 м. Взагалі, відмічають від 40 до 160 нападів на дерево у період спалаху осередку масового розмноження.

Також Яшар Аксу розповів, що в біолабораторії Артвіна, вирощують три види хижаків – Rhizophagus grandis – видоспецифічний хижак, який зустрічається в основному в регіонах, де D. micans є ендемічним. Цей вид використовується для ефективного контролю шкідника (D. micans). Два метода розведенняRhizophagus grandisвикористовується в лабораторії – один на ялинових колодах, інший в менш природних, більш контрольованих умовах. Лабораторія постійно проводе випуск хижаків навіть при низькій щільності шкідника для забезпечення утримання популяції на низькому рівні, а також запобігання процесу розселення шкідника з регіону спалаху в сусідні.

Також в лабораторії вирощується Thanasimus formicarius – мурахожук, який зустрічається в хвойних лісах, як на живих, так і на зрубаних деревах. Жук постійно бігає по корі, розшукуючи короїдів, а його личинки, рожевого кольору, живуть під корою і живляться личинками короїдів. Тому господарське значення цих жуків, як винищувачів багатьох короїдів, дуже важливе.

Також у лабораторії вирощують різни види з роду Coccinella – божих корівок, для знищення тлі, що пошкоджує лісові листяні і хвойні лісові культури.

Також дві презентації були надані українською і киргизькою делегаціями про лісове господарство і стан захисту лісів в країнах. Від української сторони доповідь була надана директором ДСЛП «Харківлісозахист» (Давиденко Катерина), яка розповіла про структуру та основні задачі служби лісозахисту, проведення моніторингу осередків шкідників і хвороб, методи контролю шкідливих організмів, а також фіто санітарний моніторинг лісових насаджень в Україні. Головний спеціаліст Управляння лісового господарства Киргизстану, Руслан Тєрмєєв, надав інформацію щодо особливостей моніторингу лісових насаджень і заходів боротьби з шкідниками в лісах Киргизії.

Також цілий день був присвячений візиту до біолабораторії м.Артвін, де обидві делегації оглянули приміщення та обладнання лабораторії, отримали практичні навички з вирощування хижаків і паразитів, починаючи з заселення колод личинками до моменті вибору паразитів з контейнерів.

Також останні два дні навчання були присвячені відвідуванню лісових насаджень різних регіонів Чорноморського регіону (Шавшат, Артвін, Хопа тощо), в осередках масового розмноження короїдів, огляд феромонних пасток, випуск хижаків і паразитів, визначення причин всихання смерекових насаджень, отримані практичні навички щодо проведення заходів біоконтролю короїдів і інших шкідників в лісових насадженнях.

На сьогоднішній день планується продовження співпраці з турецькими колегами з метою впровадження біологічних методів захисту лісу на Україні та заснування двох лабораторій по вирощуванню паразитів і хижаків для біологічного захисту лісів України.